Переговори з Китаєм про випуск російських суверенних облігацій у юанях, що тривають 9 років, зайшли в глухий кут. Москві поки не вдалося домовитися про створення з Пекіном «депозитарного мосту», який би дозволив уряду зайняти китайську валюту на прийнятних для себе умовах, заявив «Ведомостям» заступник голови Мінфіну Іван Чебесков, повідомляє The Moscow Times.
За його словами, така сама проблема існує і з іншими «дружніми країнами». Йдеться про те, щоб об'єднати фінансові ринки – наприклад, російський та китайський, аби інвестори кожної країни мали вільний доступ на ринок іншої та отримали можливість торгувати паперами у національних валютах.
Поки що Китай дозволяє Росії випустити лише панда-бонди, визнав Чебесков. Вони продаються на внутрішньому ринку КНР, а щоб вивести гроші за межі КНР, потрібен спеціальний дозвіл.
Причому видавати його Пекін не бажає, визнавав у 2022 році заступник голови Мінфіну Тимур Максимов, який тоді обіймав посаду замголови мінфіну РФ Тимур Максимов: «Та сторона [Китай] повинна дозволити своїм інвесторам взяти участь у цьому випуску, по суті, це виведення грошей із системи, і та сторона, мабуть, поки не готова до таких кроків».
Іншими словами, юані, які займе російський уряд, залишаться у Китаї.
Нагадаємо, російсько-китайський проєкт із освоєння найбільшого в Забайкаллі Зашуланського вугільного родовища залишився без фінансування через обмеження Китаєм транскордонних платежів із Росією. Про це заявив гендиректор холдингу «Эн+ Груп» Володимир Колмогоров на Східному економічному форумі, повідомляє The Moscow Times.
Розвитком проєкту займається компанія «Разрезуголь» – спільне підприємство «Эн+» та китайської China Energy Investment Corporation (CHN Energy), створене на паритетній основі.
До слова, казахський банк припинив перекази через російську платіжну систему.
