У Бонні Володимир Кара-Мурза, Андрій Пивоваров та Ілля Яшин розповідають про свій погляд на свої терміни, своє звільнення та свою подальшу діяльність.
Моя думка, ця прес-конференція обнулює українські зусилля щодо доведення аргументу про те, що відповідальність за російську агресію проти України несуть усі громадяни Російської Федерації, а не лише Володимир Путін.
У прес-конференції є й позитивні для України ноти, але українці поки що не готові їх чути. А ваш покірний слуга співає їх з квітня 2022-го року.
Почнемо формою.
По-перше, російські політв'язні легітимізовані в західній екосистемі особистою участю в їхній долі президента США Джо Байдена та канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Тобто якщо ви атакуєте ідеї Кара-Мурзи, Яшина та Пивоварова – ви ставите під сумнів авторитет Байдена та Шольца, які поклали свою політичну репутацію для цієї угоди. А Навальний – віддав своє життя за те, щоб вони були вільні.
Іншими словами, у дискусії це накладає певні нерівності із цими людьми.
До речі, безперечно, сміливими людьми.
По-друге, політика ведеться у країні. За межами країни політики на кшталт Ходорковського, Мілова та інших – це ерзац-політики. І всі це розуміють. Тому в найближчі 6-12 місяців Пивоваров, Яшин і Кара-Мурза мають пріоритет у контексті західних вух. І західні вуха чутимуть щодо російської агресії те, що вони їм скажуть.
Тепер по суті.
Єдиний посил для всіх трьох спікерів (а, Пивоваров говорив про це мінімум тричі) – є, нібито, велика різниця між Путіним та рештою росіян, які, звісно, ??«Рафік ні в чиєму ні винен» і проти війни.
Тому треба знімати санкції, які погіршують життя росіян та запроваджувати санкції, які погіршують життя Путіна.
Я вважаю, що зараз боротися проти цього нарратива вже контрпродуктивно. На жаль, переламати цей тренд не вдалося. Тепер це даність. Потрібно виходити з того, що є насправді.
У той же час, як мінімум, Ілля Яшин кілька разів згадав, що суть його конфлікту з російською владою була через війну. Кара-Мурза не акцентував на цьому уваги журналістів.
Та й взагалі, контекст заяв був такий, що війна приносить набагато більше прикрощів самим росіянам.
Іншими словами, ситуація з обміном набула смислової завершеності. По суті Україна залишилася за дужками процесу. Є два глобальні суб'єкти – демократія та Путін. Путін – проти демократії. Воїни демократії – проти Путіна.
Воїни продовжать свій ратний подвиг, політизуючи у країнах.
До речі, Яшин говорив дуже професійно. Так, і всі три спікери були на висоті.
Посуха дала багато інсайтів.
Загальний висновок – тренди, задані російською опозицією на заході, будуть посилені. Західні політики будуватимуть свою стратегію щодо РФ, виходячи з того, що їм говорять російські опозиціонери.
Переламати ситуацію за поточного зовнішньо-політичного менеджменту українці не зможуть.
Тому або будуть грамотні «генерали дипломатії», здатні організовувати точкові флангові атаки. Або, «бери шинель – пензлюй додому».
Читайте також:
Політичний обмін. Перші висновки
Чому Путін пішов на угоду з Байденом?
