Низка країн Євросоюзу стурбована тим, що політична криза у Франції на тлі рішення президента Еммануеля Макрона провести позачергові парламентські вибори може завадити розвитку таких ініціатив, як спільні витрати на європейську оборону та допомогу Україні. Про це пише агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
«Політична криза у Франції викликає занепокоєння в деяких столицях Євросоюзу, оскільки такі ініціативи, як спільні військові витрати та нові зусилля на підтримку України можуть залишитися нереалізованими», – йдеться у публікації.
За словами людей, обізнаних у цьому питанні, зростають сумніви щодо збільшення видатків ЄС на оборону за рахунок колективного фінансування – ідея, яку рішуче підтримує президент Еммануель Макрон.
Є також побоювання, що позачергові парламентські вибори, які він призначив цього місяця, підірвуть його роль як одного з найкращих прибічників Києва, включаючи його план відправити до України французьких інструкторів.
Згідно із інформацією агентства, закріплення більшості за партією Марін Ле Пен стане «фундаментальною проблемою» для лідерів ЄС.
Агентство пише, що, на думку політолога Жиля Івальді, Ле Пен матиме повністю протилежну Макрону позицію щодо Росії, України та європейської оборони, що, враховуючи роль Франції в ЄС, «означатиме ослаблення Європи».
Згідно із результатами опитування Французького інституту громадської думки (Ifop), більше третини жителів Франції (35%) готові голосувати на виборах за праву партію «Національне об'єднання» (RN), яку в нижній палаті парламенту представляла Марін Ле Пен, тоді як президентську коаліцію підтримують лише 19%.
Як повідомили агентству джерела, занепокоєння у європейських лідерів викликає те, що обіцянки Макрона надати Україні додаткову допомогу у розмірі близько трьох мільярдів євро цього року можуть бути не виконані через результати виборів, а ініціатива щодо додаткових витрат ЄС на оборону залишається під сумнівом і навіть може бути відхилена.
На виборах до Європарламенту у Франції, що відбулися 9 червня, у Франції права партія «Національне об'єднання» більш ніж удвічі випередила коаліцію прихильників президента Еммануеля Макрона, набравши 31,36% голосів. Макрон слідом за цим оголосив про розпуск Нацзборів, нижньої палати французького парламенту, і проведення позачергових парламентських виборів у два тури – 30 червня та 7 липня.
Нагадаємо, у нижній палаті французького парламенту засідають 577 депутатів. До розпуску парламенту RN у ньому представляли 88 депутатів, коаліцію лівих LFI-Nupes – 75 парламентарів. За підсумками парламентських виборів у червні 2022 року, коли Макрона було переобрано президентом на другий термін, його коаліція не отримала абсолютної більшості в парламенті.
Правлячу коаліцію представляли 250 депутатів, опозицію – 320. Ще сім парламентарів не належали до жодної політичної партії.
До слова, експрезидент Франції Франсуа Олланд візьме участь у позачергових парламентських виборах країни. Відповідну заяву він оприлюднив у соцмережі Х.Експрезидент буде балотуватись від лівих політичних сил «Нового народного фронту».
Він наголошує, що балотуватиметься заради країни.
