О том, как решать неоднозначные ситуации по применению тех или иных норм гражданского и гражданского процессуального законодательства, а также об иерархии норм и месте для ГК в этой иерархии, в ВС поговорили с судьями первой и апелляционной инстанции в рамках семинара.
Амбівалентність рішень
У Касаційному цивільному суді відбувся онлайн-семінар із суддями місцевих та апеляційних судів, ВАКС «Проблемні питання правозастосування у цивільних справах». Зокрема, суддя КЦС Дмитро Луспеник озвучив відповіді на проблемні питання застосування положень Цивільного процесуального кодексу.
Спікер зазначив, що багато питань, які надійшли напередодні семінару від суддів місцевих та апеляційних судів, стосувались саме застосування ЦПК, оскільки з 2017 року кодекс сам по собі є складним у розумінні та застосуванні. «Але водночас будь-яка цивільна справа може бути правильно розглянута лише тоді, коли норми ЦПК вірно застосовані при відсутності аналогії процесу в законодавстві», — додав Д.Луспеник.
Він зазначив, що у низки суддів виникло питання про зупинення провадження у справі під час воєнного стану по соціальним справам у разі перебування відповідача у складі ЗСУ. Йдеться про стягнення шкоди, завданої каліцтвом, стягнення аліментів, зміни розміру аліментів, стягнення неустойки та ін.
Суддя вказав на те, що чинні процесуальні норми (ст.251 та ст.252 розрізняються обов’язковою підставою для зупинення провадження та факультативною. У п.2 ст.251 ЦПК йдеться про перебування у складі ЗСУ як про обов’язкову підставу для зупинення провадження. Водночас, потрібно стягнути аліменти, тому що дитина потребує цих коштів. Тож як виконувати це рішення, коли батько дитини перебуває на фронті?
Д.Луспеник зауважив, що у таких справах потрібно дотримуватись балансу інтересів з двох сторін, хоча це фактично неможливо. У Хмельницькому апеляційному суді уточнили питання: як бути, якщо така особа подала заяву про розгляд справи без її участі. Тут, зазначив суддя, слід виходити з принципу диспозитивності: якщо особа сама просить про те, щоб справу розглядали, то немає підстав й для того, аби зупиняти провадження у справі.
У Кропивницькому апеляційному суді виникло інше питання: як замінити присяжного у деяких справах окремого провадження, коли він тривалий час хворіє або мають місце інші обставини, через які він не може брати участь у засіданнях протягом тривалого часу.
Спікер пояснив, що присяжні являють собою аналог народних засідателів. Цивільний кодекс у цій частині доволі швидко змінювався: народні засідателі змінювались на присяжних, при цьому чітко не були визначені їхні права і обов’язки, гарантії діяльності та відповідальність. «Однак знаємо, що присяжний користується всіма правами судді. Отже, у такому випадку діє та ж норма права, як і для судді, який не має можливості брати участь у розгляді справи — ч.7 ст.33 ЦПК», — пояснив Д.Луспеник. Саме тому, за письмовим поданням судді за розпорядженням керівника апарату змінюється член складу суду — присяжний.
У Хмельницькому АС виникло також питання про можливість повернення з однієї стадії на попередню. Наприклад, зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого судового засідання. Чи можливо це і для яких саме дій?
Спікер нагадав, що аналогія у цивільному процесі, як і в будь-якому іншому процесі, не може застосовуватися. Але у процесуальних кодексах передбачена можливість повернення до попередньої стадії за певних умов, що прямо визначено нормами кодексу. Наприклад, у судових дебатах можна повернутись до попереднього етапу, якщо виникне питання, яке потребує з’ясування. Так само, коли суддя вже перейшов до нарадчої кімнати, він також може повернутись у судове засідання для вирішення тих питань, які виникли у нього. Але це все регламентовано нормами процесуального кодексу.
Натомість, чіткої відповіді на те, чи можливо повернутись зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого судового засідання, немає. Але є судові рішення, де є практика повернення до попередньої стадії, наприклад, постанова КГС від 16.12.2021 у справі №910/7103/21.
Однак таке повернення здійснюється лише для вирішення тих питань, які можливо вирішувати тільки на стадії підготовчого провадження. Наприклад, зі стадії судового розгляду не можна повернутись на стадію підготовчого засідання і залишити заяву без розгляду чи закрити провадження у справі, чи вирішувати питання про поновлення процесуальних строків і т.д. Водночас це може застосовуватись для уточнення позовних вимог, а також щодо заміни належного відповідача.
Спадкові тонкощі ЦК
Своєю чергою, суддя КЦС Василь Крат розкрив окремі питання розгляду справ у спорах, що виникають у сфері спадкування. Зокрема спікер звернув увагу на постанову КЦС від 12.03.2020 у справі №716/1051/17, де йшлося про те, що непідписаний заповіт є нікчемним. А також на постанову КЦС від 22.01.2020 у справі №243/6275/16-ц, де в якості висновку зазначається, що вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину. Про підстави недійсності свідоцтва про право на спадщину КЦС згадав у іншій постанові — від 27.01.2021 у справі №463/1540/14-ц.
Окремим блоком доповіді стало зупинення строку на прийняття спадщини постановою Кабінету Міністрів. В.Крат нагадав, що у доктрині приватного права зауважується: ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так й інших). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі).
Причому такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом (рішення від 13.03.2012 №5-рп/2012), Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, від 16.12.2015 у справі №6-2023цс15), Великою палатою ВС (постанова від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).
Цивільні відносини, згідно з ЦК, можуть регулюватись рядом нормативно-правових актів, в тому числі постановою КМУ. Однак, якщо така постанова суперечить положенням ЦК або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Саме тому правила щодо строку на прийняття спадщини регулюються ЦК (постанова КЦС від 25.01.2023 у справі №676/47/21). Отже така конструкція як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» є недійсною.
Також В.Крат присвятив увагу розумному обчисленню строку. Спираючись на постанову КЦС від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, спікер зауважив, що початок перебігу строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. Однак коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Закон і Бізнес Нажмите на изображение, чтобы подписаться на телеграмм-канал «ЗиБ» и узнать больше о новостях судебной системы.
Материалы по теме
Загрузить больше публикаций Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —
[url=http://zib.com.ua/ru/comments/155228.html]Читать все
[url=http://zib.com.ua/ru/print/155228.html][url=#][/url]
