Анонсированные механизмы получения разрешений на заграничные командировки так и не заработали. Как сегодня выглядит процедура командировки мужчин за границу и пытаются ли в ВР урегулировать этот вопрос? О правовых реалиях и перспективах рассказала юрист.
Під тиском критики
В рамках Дня трудового права, який відбувся у Національній асоціації адвокатів України, адвокат, юрист GOLAW Наталія Матвійчук виступила на тему «Відрядження працівників за кордон під час війни». Спікер проаналізувала актуальні зміни у законодавстві та законодавчі перспективи щодо врегулювання питання виїзду працівників у закордонні відрядження.
Н.Матвійчук зазначила, що з 1.09.2022 мала стартувати нова послуга на порталі «Дія» — «єВідрядження», що являла собою механізм отримання дозволів на закордонні відрядження та конференції під час воєнного стану. Це означало змогу для виїзду за кордон строком на 7 днів за умови дотримання певних критеріїв. Наприклад, подання податкової звітності, відсутності заборгованості зі сплати ЄСВ, внесення на спеціальний рахунок гарантованого платежу у розмірі 200 тис. грн. Також йшла мова про те, що у разі порушення умов повернення працівника в Україну, відповідний платіж будуть перераховувати на потреби Міноборони.
Однак з вересня 2022 року механізм «єВідрядження» не запрацював, оскільки його розкритикували в Уряді: він викликав багато дискусійних питань, і проект повернули в Мінекономіки на доопрацювання. 14.11.2022 міністерство повідомили про представлення доопрацьованого проекту, однак щодо нього ще не прийнято відповідну постанову.
Тож наразі залишається незмінною заборона щодо виїзду за кордон під час воєнного стану громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з винятками, передбаченими відповідним законом.
Три шляхи
Спікер розповіла, що станом на сьогодні у Верховній Раді опрацьовується кілька законопроектів, якими пропонується доповнити закон «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» новою статтею щодо порядку виїзду чоловіків під час воєнного стану (№№7484, №7484-1 та 7484-2).
Першим зі згаданих проектів пропонується на рівні закону встановити конкретний перелік, яким громадянам дозволено виїжджати з країни, а яким — зась. Але у будь-якому разі він не дозволяє виїзд за кордон працівників, заброньованих підприємствами.
Наступний, альтернативний проект пропонує дозволити виїзд чоловікам, які мають робочі контракти або контракти із замовниками на надання ІТ-послуг чи консультаційних послуг, а також за умови, якщо у чоловіка є робоча віза в іншій країні або нерухомість, бізнес чи посвідка на постійне проживання. Також пропонується надати дозвіл на виїзд чоловікам, члени сімей яких перебувають в інших країнах, студентам та особам для участі у міжнародних змаганнях, навчальних зборах. «Зелене світло» також отримають чоловіки, для виїзду за кордон у відрядження. Окрім того, цей законопроект передбачає повноваження Кабінету Міністрів надавати право виїзду іншим особам, тобто перелік може бути розширений.
Третій пропонований законопроект мав на меті усунути недоліки першого, зокрема в частині дозволу на виїзд за кордон працівників, заброньованих підприємствами. Однак поки що всі три законопроекти знаходяться лише на стадії обговорення. А от наскільки дієвими можуть бути пропоновані рішення, за словами Н.Матвійчук, важко передбачити, тож про це можна буде сказати лише у разі їх практичної реалізації.
Підтвердження підстав
Сьогодні працівники, які заброньовані підприємствами, все ж можуть виїжджати за кордон, однак Державна прикордонна служба повідомляє, що для підтвердження підстав для перетину державного кордону України, крім закордонного паспорта особа має подати також: витяг з наказу Мінекономіки (щодо бронювання) та документи про відрядження такої особи за кордон. У кожному конкретному випадку остаточне рішення про перетин кордону приймає безпосередньо прикордонник.
Саме тому юрист порекомендувала надавати на митниці документи щодо відрядження. Це може бути витяг з наказу або наказ, в якому зазначені дані працівника, мета, місце і період відрядження.
Що ж до бронювання працівників, то наразі воно відбувається строком до 6 місяців із можливим продовженням ще на 2 місяці. Окрім того, 4.12.2022 набули чинності зміни до закону щодо бронювання, якими було розширено перелік військовозобов’язаних працівників, яких можна забронювати. Зокрема було додано формулювання щодо працівників критично важливих підприємств.
Також Н.Матвійчук звернула увагу на те, що до категорій чоловіків, які є військовозобов’язаними, однак можуть перетинати кордон без бронювання відносяться:
моряки, авіаційний персонал;
спортсмени, члени клубів з ігрових видів спорту найвищих дивізіонів, тренери, спортивні судді та інші особи, що їх супроводжують;
народні депутати;
залізничники;
чоловіки-водії та волонтери;
військовослужбовці та особи зі складових сил оборони та сил безпеки, які потребують лікування.
Спікер нагадала, що за незаконне перетинання державного кордону під час воєнного стану передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Однак станом на сьогодні вимогами законодавства прямо не встановлено відповідальності за сам факт неповернення в Україну з-за кордону.
Закон і Бізнес Фактически не предприятие, а пограничник принимает решение, стоит ли мужчине ехать в командировку за границу.
Материалы по теме
Загрузить больше публикаций Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —
[url=http://zib.com.ua/ru/comments/154403.html]Читать все
[url=http://zib.com.ua/ru/print/154403.html][url=#][/url]
