Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Как при разделе имущества супругов не допустить распределения вымышленных долгов

В ходе развода перед мужем и женой довольно часто возникает вопрос о разделе не только имущества, но и долгов. Именно долговые обязательства, приобретенные в браке, часто становятся основной причиной возникновения затяжных судебных споров.



Підстави спільності майна
Якщо боргові зобов’язання дійсно були набуті в період шлюбу, із цим усе зрозуміло. Утім, трапляється, що один із подружжя, аби уникнути рівнозначного поділу спільного майна, намагається покласти на іншого вигадані боргові зобов’язання.
На практиці, як правило, це відбувається шляхом пред’явлення іншим з подружжя зустрічного позову. У ньому він, окрім запропонованого варіанта поділу спільного майна, просить здійснити розподіл також і боргів, начебто набутих подружжям перед третіми особами в період шлюбу.
Попри те що обидві сторони розуміють: насправді правовідносин, за якими виникли боргові зобов’язання, ніколи не існувало, це не позбавляє обов’язку заінтересованої сторони в процесуальний спосіб спростовувати їх існування. Інакше це може призвести до покладення на кожного з подружжя солідарного обов’язку щодо їх виконання.
Перш за все для того, щоб зрозуміти, за яких умов боргові зобов’язання, набуті одним з подружжя, є спільними та, відповідно, підлягають поділу між сторонами, слід визначити період, коли чоловік та дружина проживали сім’єю. Правочин, на підставі якого виникли такі зобов’язання, повинен бути укладений під час шлюбу.
У справі №367/7110/14-ц Верховний Суд установив, що квартира була придбана за кредитні кошти, отримані подружжям під час шлюбу. Отже, право на це майно в рівних частках набули і позивач, і відповідач. Водночас боргові зобов’язання є спільними для обох із них, незалежно від того, з ким із подружжя укладений кредитний договір.
У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 27.12.2007 №11 судам роз’яснено: до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне в нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться в третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. Якщо наявність боргових зобов’язань підтверджується відповідними засобами доказування, вони повинні враховуватися при поділі майна.
Правочин — в інтересах сім’ї
Відповідно до положень ч.3 ст.61 Сімейного кодексу, якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Наведена норма кореспондується також із ч.4 ст.65 СК, за якою договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для іншого, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Велика палата ВС у постанові від 30.06.2020 у справі №638/18231/15-ц дійшла висновку, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого встановлені законом, передбачає нероздільність зобов’язань подружжя, що, за своїм змістом, свідчить про їх солідарний характер, незважаючи на відсутність у законі вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов’язаннями, що виникають із правочинів, укладених в інтересах сім’ї. Якщо наявність боргових зобов’язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов’язання повинні враховуватися при поділі майна подружжя.
Крім того, для визначення, чи є боргові зобов’язання, набуті одним з подружжя, спільними та чи підлягатимуть вони врахуванню під час поділу майна, потрібно з’ясувати, чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, а також чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї.
Якщо один з подружжя, уклавши відповідний правочин, отримує кошти чи інше майно, яке використовує в інтересах сім’ї, то в іншого виникає зобов’язання щодо повернення цих коштів. Однак, якщо гроші одержано для власних потреб, таке боргове зобов’язання поділу не підлягає.
ВС відзначив: суди дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що спірне нерухоме майно, придбане подружжям під час перебування в шлюбі та за кредитні кошти, використані в інтересах сім’ї. Тому таке майно підлягає поділу між ними в рівних частинах (постанова ВС від 13.02.2020 у справі №320/3072/18).
Таким чином, умовою належності майна, яке одержане за договором одного з подружжя, до об’єктів спільної сумісної власності є визначена законом мета укладення договору — інтереси сім’ї, а не власні, не пов’язані із сім’єю інтереси одного з подружжя.
Насамперед сам по собі укладений правочин не підтверджує тих обставин, що кошти, одержані на його виконання, були реально витрачені на придбання майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
ВС у постанові від 4.04.2018 у справі №1316/3987/12-ц зазначив, що суди не дослідили, у чиїх інтересах укладені договори позики та які докази свідчать, що саме вказані кошти були витрачені на придбання спірних квартир. Отже, сам борговий документ не доводить того факту, що гроші, які були за ним отримані, витрачено на придбання спільного майна, у результаті чого може виникнути спільний обов’язок щодо їх повернення.
Докази та способи захисту
В іншій постанові від 30.01.2019 у справі №372/1558/16-ц ВС наголосив: наявна в матеріалах справи розписка не дає підстав для висновку, що договір позики укладено в інтересах сім’ї, а одержані в борг гроші витрачені в інтересах сім’ї. Адже доказів про надання дружиною згоди на укладення договору позики, як і доказів, що вона знала про його існування та про придбання спірних будинку й земельної ділянки за одержані в борг за розпискою кошти, не надано.
Поряд з тим для спростування факту укладення правочину, на підставі якого заінтересована сторона доводить, що виникли боргові зобов’язання, доцільно ініціювати призначення судово-технічної експертизи документа.
На вирішення експерта слід поставити питання: «Чи виконано текст документа та підписи в ньому в час, зазначений в документі? Чи відповідає давність виконання документа, зазначеній у ньому даті? Виконано текст документа та підписи в ньому особою, яка зазначена в документі, чи іншою особою?»
Якщо дата, зазначена в документі, буде відмінною від установленого експертом часу створення документа, це буде свідчити, що такий правочин у дійсності не вчинявся. Водночас варто також звернути увагу на необхідність витребування оригіналів документів. Адже експерт зможе зробити висновок лише на підставі оригіналів, а не копій.
Також залежно від конкретних обставин справи доцільно ініціювати допит осіб, які брали участь в укладені правочину, за яким виникли боргові зобов’язання. Правильно обрана тактика допиту свідків дасть змогу встановити розбіжність в їхніх показаннях і спростувати факт учинення відповідного правочину.https://zib.com.ua/












Как при разделе имущества супругов не допустить распределения вымышленных долгов




































Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/147498.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/147498.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Июнь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930