Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Среди составляющих верховенства права законность — на первом месте

Изменения процессуального законодательства расширили принципы судопроизводства. Как применять «верховенство права», куда делась «законность», что такое «разумные сроки рассмотрения дела» и является ли перечень принципов исчерпывающим? Об этом и не только дискутировали в Кассационном административном суде в составе Верховного Суда.








Вдосконалене й нове
Порівняно з попередньою редакцією Кодексу адміністративного судочинства в поточній збільшилася кількість принципів судочинства. Чинна ч.3 ст.2 КАС визначає 10 основних засад. Серед них є такі, що зазнали змін, а є й зовсім нові. На це звернула увагу суддя КАС у складі ВС Тетяна Анцупова в доповіді на спільній нараді з питань адміністративного судочинства за участю ще й голів апеляційних та окружних адміністративних судів.
Традиційно в переліку перше місце займає «верховенство права». Наступним є принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Норма дещо відредагована, аби уніфікувати її з відповідними положеннями інших процесуальних кодексів. Так само був у попередній редакції принцип гласності та відкритості судового процесу, але тепер він доповнений повним фіксуванням процесу технічними засобами.
Незмінними залишилися принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин у справі, а також обов’язковості судового рішення. На 2 окремі пункти розбили «забезпечення апеляційного і касаційного оскарження». Тепер касація гарантується лише «у випадках, визначених законом». Водночас додано нові принципи: «розумність строків розгляду справи судом», «неприпустимість зловживання процесуальними правами» та «відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення».
Пряма дія Конституції
Сьогодні найбільше дискусій викликає принцип верховенства права, зміст якого розкривається в ч.1 ст.6 КАС. Вона говорить, що «суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави». При цьому гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції (ч.3 ст.6).
За словами Т.Анцупової, це означає, що тепер кожен суддя повинен безпосередньо звертатися до Основного Закону, якщо вважає, що якісь норми йому не відповідають, та приймати рішення саме на підставі Конституції. Й тільки після цього звернутися до ВС, щоб він ініціював розгляд Конституційним Судом питання, чи дійсно згадані норми не відповідають Основному Закону.
Ще одна складова цього принципу полягає в забороні відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Тобто, якщо існує колізія в законодавстві або відсутня норма, яка регулює певні відносини, це не може бути підставою для суду не розглядати такої справи.
Основні цінності
У ч.2 ст.6 КАС передбачено, що «суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини». Доповідачка відзначила, що в рішеннях цієї установи змістовне наповнення вказаного принципу має більшу палітру, ніж спостерігаємо в зазначеній статті.
Т.Анцупова послалася на думку визнаного науковця, професора, судді ЄСПЛ у відставці Володимира Буткевича, який звертав увагу на те, що страсбурзький суд ніколи не давав визначення верховенству права, однак окреслив основні цінності, які відоб-ражають цей принцип. І їх нескладно застосовувати на стадії як правотворчості, так і реалізації прав.
Серед таких цінностей можна виокремити:
• захист прав і свобод людини;
• функціонування державних органів, пов’язаних із забороною свавілля влади;
• дотримання принципу рівності суб’єктів права перед законом;
• забезпечення законності та порядку в суспільстві;
• наявність ефективного й передбачуваного правосуддя, що виявляється в праві доступу до суду та праві на справедливий судовий розгляд.
Кожен із цих компонентів може сам собою розглядатись як принцип.
Важлива складова
Т.Анцупова наголосила, що серед цих компонентів важливе місце займає принцип законності, який не потрапив до засад судочинства в оновленому КАС. Тож постало питання співвідношення між верховенством права і законністю, яке, до речі, ставили кандидатам у судді ВС під час конкурсу.
«Чи є доречним спір: принцип верховенства права проти законності?» — запитала доповідачка. І нагадала, що спочатку в пострадянській доктрині в багатьох публікаціях ці принципи ототожнювались. Однак далі відбулася трансформація, прийшло розуміння, що вони не дорівнюють один одному. Проте як вони співвідносяться й чи можемо ми стверджувати, що принцип законності є складовою верховенства права?
У березні 2011 року Венеціанська комісія затвердила доповідь «Про верховенство права» (див. «ЗіБ»). У ній, зокрема, звертається увага на вислів відомого правника, на той час голови Верховного суду Великої Британії Томаса Бінгема. У доповіді в Кембриджському університеті у 2006 році він навів таке визначення верховенства права: «Усі особи та владні інститути в рамках держави, публічні чи приватні, повинні підкорятися публічно створеним законам, які набувають чинності загалом наперед і на основі яких публічно здійснюється правосуддя. Вони також повинні мати змогу користуватися благами цих законів».
Т.Анцупова зазначила, що тут вбачаються 2 складові принципу: матеріальна (особи повинні мати змогу користуватися благами законів) і процесуальна (правосуддя повинне здійснюватися на основі публічних законів).
Отже, ВК у своєму висновку називає складові верховенства права. На першому місці — законність, включно з прозорим демократичним процесом уведення в дію приписів права. Далі йдуть юридична визначеність, заборона свавілля держави, доступ до правосуддя, дотримання прав людини й заборона дискримінації та рівність перед законом. «Як бачимо, законність посідає перше місце серед цих «інгредієнтів». Напевно, саме такою логікою керувався законодавець, коли вилучив зі ст.8 КАС принцип законності, розуміючи це так, що він є складовою принципу верховенства права», — підсумувала суддя.
На дрібниці немає часу
Ще однин новий принцип, закріп-лений у новій редакції КАС, — розумні стоки розгляду справи. Ідеться про «найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах» (п.11 ст.4 КАС).
Доповідачка зазначила, що строк є розумним, якщо він достатній (з урахуванням обставин справи) для вчинення процесуальної дії та відповідає завданню адмінсудочинства. І також звернулася до практики ЄСПЛ, який «дуже й дуже добре обізнаний з тим, що таке перевищення розумних строків розгляду справи».
Так, раніше заявникам до страсбурзького суду інколи доводилося чекати на рішення по 10—12 років. У 2012-му він мав 160 тис. нерозглянутих справ. І, щоби скоротити строк хоча б до 2—3 років, пішов на деякі кроки, які Т.Анцупова назвала «навіть обмеженням доступу до суду».
Так, для відсікання незначних справ було введено новий критерій — непонесення значної шкоди. Крім того, раніше треба було в 6-місячний строк після винесення рішення національним судом надіслати до ЄСПЛ тільки лист зі стислим викладом предмета заяви. Тепер у цей строк необхідно вже подати належно заповнений формуляр. А нещодавно скоротили й сам строк подачі формуляра із 6 до 4 місяців.
Такі заходи нібито відповідають принципу «De minimis non curat praetor» («суддя не займається дрібницями»). Доповідачка вважає, що для касаційної інстанції, напевно, цей принцип актуальний. Тому процесуальні фільтри, передбачені змінами до відповідних кодексів, є виправданими. «Але для судів першої та апеляційної інстанцій, де відбувається повний доступ до правосуддя, цей принцип не може бути застосований», — додала вона.
Критерії розумного строку
Утім, варто звернути увагу на критерії оцінювання розумності строку розгляду справ, які є спільними для кожної юрисдикції. Серед них:
• складність справи;
• поведінка сторін та органів влади;
• важливість для заявника предмета розгляду;
• затримка, пов’язана з необхідністю отримати експерті висновки;
• відсутність ключових свідків;
• поведінка представників сторін у справі.
Т.Анцупова послалася на лист Верховного Суду України від 25.01.2006 №1-5/45 щодо перевищення розумних строків розгляду справ, у якому серед іншого також містяться згадані критерії.
То коли ж настає відповідальність держави за недотримання розумних строків розгляду справи? Наслідки можуть бути в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення їх з великими інтервалами, затягування під час передання або пересилання справ з одного суду до іншого, невжиття судом заходів для виклику сторін у справі, свідків, експертів, а також у разі направлення справи на додаткове розслідування чи новий розгляд. Ставлення ЄСПЛ до останнього є дуже критичним.
«Як бачимо, серед цього переліку ми не знайдемо надмірну завантаженість суду. Це те, що насправді є причиною затягування розгляду в більшості випадків», — зазначила Т.Анцупова. А також звернула увагу на одне з рішень страсбурзького суду проти Польщі. У ньому йдеться, що направлення справи на новий розгляд зазвичай зумовлене помилками нижчих судів. І такі провадження розкривають серйозні недоліки судової системи. Тому держава на 100% буде відповідати за вказані порушення.
Запорука довіри
Крім того, зверталась увага на принцип гласності та відкритості процесу. Зокрема, підкреслювалося, що судді не можуть забороняти будь-кому відеозйомку засідання, навіть якщо на цьому наполягає сторона. Т.Анцупова також сказала, що наведений в ч.3 ст.2 КАС перелік із 10 принципів не є вичерпним. Оскільки є багато інших, неписаних правил, якими судді керуються під час здійснення правосуддя.
Тепер важливо, як ці писані та неписані засади застосовуватимуться. І головне, щоб їх застосування відповідало, зокрема, практиці ЄСПЛ. Загалом це може як підвищити якість судочинства, так і відновити довіру до володарів мантій.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Карта землятрясений
Видео дня
Календарь публикаций
«    Октябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031