Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Секретарь пленума ВХСУ Лариса Рогач: Если обстоятельство может подтверждаться показаниями свидетелей, то не имеет значения, общий ли это суд или хозяйственный

О том, насколько уместно введение в Хозяйственный процессуальный кодекс положения об институте свидетелей и не осложнит ли это процесс, «ЗиБ» спросил у секретаря пленума Высшего хозяйственного суда, победителя конкурса на должность судьи Верховного Суда Ларисы Рогач.








— Ларисо Іванівно, чи підтримуєте участь свідків у господарському процесі?
— Я працюю в системі арбітражу з 1997 року. Тому завжди кажу, що успадкувала всі упередження господарських суддів до інституту свідків.
Водночас в нашому суді я була фактично найбільшою прихильницею введення цього інституту. Адже свідки — це загальновизнаний засіб доказування. І не можна просто так позбавити особу можливості скористатися таким засобом.
Проте, на мою думку, проблема не в процедурі, а в обставинах. Тобто якщо якась обставина може підтверджуватися показаннями свідків, то не має значення, в якому суді — господарському чи загальної юрисдикції — застосовується цей доказ. Якщо ж мова йде про обставину, яка не може підтверджуватися показаннями свідків, то такий засіб не використовується в будь-якій юрисдикції.
Наприклад, передання грошей. Підтвердження цього показаннями свідків прямо заборонено Цивільним кодексом. Відповідно, не можуть бути доказом цієї обставини слова свідків ні в господарському процесі, ні в цивільному.
Тому йдеться не про суд, а про обставини. І буде несправедливо позбавляти осіб, котрі є сторонами корпоративних спорів, права посилатися на свідків, яких вони мали, коли справа розглядалася в суді загальної юрисдикції, тільки тому, що справу передали до господарського суду.
— Втім, противники такого нововведення аргументують свою позицію тим, що воно ускладнить і затягне процес…
— В проекті нового ГПК є чітке застереження (сподіваюся, воно пройшло через парламент), що, коли якісь обставини господарської діяльності повинні фіксуватися письмовими документами — накладними чи довіреністю, ці обставини показаннями свідків підтверджуватися не можуть.
А які ж можуть? Це можуть бути, як їх часто називають, негативні факти. Тобто коли сторона щось заперечує. Стверджує: до мене машина з товаром не приїздила. Я в цей час не перебував у певному місці, а був на весіллі, й 200 людей мене бачили та можуть підтвердити. Мова йде саме про такі моменти.
— Загалом говорять, що чинний ГПК простий і зрозумілий, а новий — значно складніший. Чи так це?
— Як я розумію, законодавець намагався не залежати від особистості судді. Бо один суддя вважає, що йому достатньо регулювання в чинному кодексі, а інший, щоб зрозуміти, як він має діяти в тій чи іншій ситуації, потребує більш чітких норм.
Для того щоб запобігти можливим порушенням прав суб’єктів звернення, а також захистити суддів від недобросовісних сторін, законодавець і прописав таке ускладнене регулювання.
— Також передбачено певні підвищені вимоги як до сторін, так і до суддів. Чи нівелює це ризики зловживань із залученням свідків?
— Так, є підвищені вимоги і до сторін процесу, і до суддів. Розумієте, кожна річ має свої «за» і «проти». Не буває чогось абсолютно ідеального. Треба просто подумати, чого більше — позитивних моментів чи негативних.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Октябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031