Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Зерно плывет по Дунаю, украинцы недоедают, а УЗ выписывает двойные штрафы — агрофорум

Представители власти говорят на языке цифр, отражающих вес продовольственных товаров и цены на них. Правда, это пока никак не решает сложившиеся проблемы. Наряду с этим юристы уже ищут реальные способы защиты интересов аграриев.



Очима влади
У межах аграрного форуму Business & Legal Agri forum юристи та представники влади обговорили найбільш актуальні проблеми в аграрному секторі та можливі шляхи їх вирішення.
Першу сесію форуму було присвячено питанням продовольчої безпеки. Модерувала дану панель партнер ADER HABER Олександра Федотова, яка зазначила, що на сьогодні питання продовольчої безпеки України стосується й усього світу.
Заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков розповів про ситуацію із експортом продовольчих товарів під час воєнного стану і порівняв сьогоднішні показники із довоєнними. Так, спікер зазначив, що раніше 85% продовольчих товарів йшли на експорт саме морським шляхом. Тож фактично з 24.02.2022 держава була заблокована для традиційних шляхів експорту.
При обранні альтернативних шляхів зрештою зупинились на двох інших напрямках експорту – сухопутних кордонах з європейськими державами та річці Дунай. Завдяки в цьому в липні вдалось вийти на показники у 2,9 млн т продовольчих товарів, з яких 1,5 млн т експортовано саме через порти Дунаю.
У перспективі для налагодження більших об’ємів експорту Ю.Васьков бачить інфраструктурний розвиток прикордонних пунктів пропуску. Так, у планах є розбудова існуючих пунктів пропуску та відкриття нових. Окрім того, передбачається покращення процедур на залізниці і перевантаження з широкої колії на вузьку.
Також у міністерстві очікують, що підприємства будуть зацікавлені (а держава цьому в свою чергу посприяє) у побудові нових терміналів на річці Дунай. Позитивним зрушенням Ю.Васьков назвав і відкриття портів «Великої Одеси», хоча Миколаївський регіон наразі не готові залучати до такої ініціативи.
Голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду в свою чергу представив власне бачення продовольчої безпеки під час війни. Для цього спікеру довелося заглибитись і у саме поняття продовольчої безпеки, й у статистику, в якої порівнювався рівень життя в Україні та Європі.
За статистичними даними, які озвучив очільник профільного комітету, сьогодні українці стали більше споживати овочів, фруктів, риби, м’яса та олії, але поруч із цим знизився попит на цукор та хліборобні вироби. Втім, українці навіть у довоєнні часи за європейськими мірками «недоїдали», оскільки середній показник споживання м’яса в Україні склав 53 кг на рік, а риби – 12,5 кг, порівняно із 80 кг і 20 кг в Європі, відповідно. За словами спікера, такий низький рівень споживання цих продуктів знижує імунітет людини та впливає на якість та тривалість її життя.
Водночас на фоні зростання цін падає купівельна спроможність українців. Щоправда, за даними О.Гайду, вартість споживчого кошику зросла лише на 15%, а от світові ціни — на 40%, що стало найбільшим зростанням з 2010 року. Що із цим усім робити?
Спікер вважає, що варто розвивати та модернізувати аграрний сектор, який в свою чергу повинен стати драйвером розвитку економіки: «Ми це вже відчуваємо і весь світ це знає». Так, у 2021 році було зібрано 106 млн т зернових та олійних культур, а аграрний сектор складає 18% ВВП.
Цього року врожай звісно буде значно меншим, у державі підрахували, що він сягне близько 65 млн тон. Але навіть цього, на переконання О.Гайду, достатньо для того, аби забезпечити і внутрішні потреби країни, і експортувати врожай. Щоправда, останньому заважають блокування портів та низькі темпи самого експорту. Але визначенні ціни на пшеницю та кукурудзу, а також програма доступного кредитування, на думку спікера, мають позитивно вплинути на показники цього року.
О.Федотова поцікавилась в О.Гайду, як вплине, на його думку, заплановане запровадження податку на імпорт? Зокрема, якщо йдеться про імпортні інсектициди та інші засоби для вирощування культур. Голова комітету ВР зазначив, що наразі на законодавчому рівні запроваджено лише скасування мита на обладнання, а також рукави та поліетиленові мішки, які необхідні для зберігання врожаю.
Окрім того, модератор панелі озвучила питання від слухачів форуму: чи будуть скасовані подвійні штрафи, які «Укрзалізниця» застосувала до компаній у зв’язку з простоями, що виникли унаслідок форс-мажорних обставин. Як наслідок, товар протягом тривалого часу просто залишався нерозвантаженим на коліях. Однак О.Гайду зазначив, що на законодавчому рівні ВР не може впливати на роботу УЗ, а тому такі питання слід адресувати до керівництва самої залізниці.
Битва за врожай
О.Федотова також представила власну доповідь «Битва за врожай» (детальніше читайте у статті «Що посіяв — те й пожнеш?»), у ході якої детально проаналізувала найбільш актуальні питання вирішення спорів про право власності на врожай. Так, спікер звернула увагу слухачів на дворівневий аналіз того, кому ж належить титул на врожай.
Також юрист виокремила три найбільш поширені способи захисту права на врожай. Зазвичай особи звертаються з позовами про визнання права на врожай, про визнання права на посіви і про відшкодування збитків. Втім, в кожному зі способів є проблеми щодо їх застосування.
У першому випадку, сторона фактично просить суд про предмет матеріального світу, який не існує. В судовій практиці склалась думка про те, що неможливо визнати право власності на те, чого не існує. Навіть якщо суд першої інстанції задовольнить позов, у касаційній таке рішення не залишать в силі. Визнання ж права на посіви фактично не захищає право власності на врожай.
Що ж до відшкодування збитків, то тут необхідно довести наявність усіх елементів делікту: неправомірність поведінки; вину у завданні збитків; наявність збитків; причинно-наслідковий зв’язок.
На думку спікера, попри відсутність такої практики, у подібних спорах можна було б звертатись із позовом про стягнення безпідставно набутого майна. Але і тут не обійтись без дилем. Наприклад, що стягувати: гроші чи врожай? Що робити у випадку, якщо власнику ділянки взагалі не цікавий врожай і він його не збирає?
Попередити втрату титулу спікер радить завдяки дотриманню вимог законодавства під час укладання договорів; розумному підходу до визначення істотних умов; виконанню договорів та їх моніторингу, а також моніторингу реєстру речових прав на нерухоме майно.
Баланс інтересів
Друга сесія форуму стосувалась земельних відносин під час війни та захисту агроактивів. Тут учасники говорили про зміни у регулюванні земельних відносин в умовах воєнного стану, агробізнес на окупованих територіях, викрадене зерно та іншу сільгосппродукцію, а також про захист права постійного користування землею фермерськими господарствами.
В межах даної частини форуму про баланс інтересів орендарів та орендодавців розповів адвокат, керівник проектів практики нерухомості та будівництва ADER HABER Дмитро Ніколов. Адвокат заначив, що попри внесення ряду змін у законодавство у даній сфері, на практиці, як виявилося, органи влади не зовсім зрозуміли хто має виступати орендодавцем у таких договорах. З одного боку, в проекті закону було вказано, що такими ділянками мали б розпоряджатися військові адміністрації. Але на етапі другого читання усі ці положення, які стосувалися орендодавця-військової адміністрації, зникли.
Отже, в таких договорах орендодавцями виступають власники ділянок, тобто ОТГ — якщо ми говоримо про землі комунальної власності, і Держгеокадастр, якщо йдеться про землі державної власності. Таким чином великої різниці порівняно з тим, як це було раніше, немає – застосовується за загальним правилом ст.122 Земельного кодексу, яка визначає конкретних орендодавців у таких правовідносинах.
Але юристи зіштовхнулася з такими ситуаціями, коли військові адміністрації вже встигли розпорядитися такими землями. Втім у таких випадках військові адміністрації фактично перевищили свої повноваження, а договори не відповідають нормам чинного законодавства.
Окремим аспектом, на який звернув увагу лектор, стало те, що тепер постійні землекористувачі можуть передавати ділянку строком на один рік для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва.
Що ж до захисту порушеного переважного права, Д.Ніколов зазначив, що Велика палата Верховного Суду постановою від 25.01.2022 у справі №143/591/20 неприємно здивувала. На думку юриста, останнім часом відбувається занадто багато гри зі способами захисту.
Здавалося б еволюційна стежка у даних спорах вже прокладена — спочатку визнавались недійсними договори, згодом йшлося про переведення прав та обов’язків. Але зараз ВП ВС заговорила про правильність двох способів захисту — про спонукання до укладення договору та визнання права відсутнім.
Також в межах доповіді адвокат зупинився на форс-мажорних обставинах під час війни та силі першості яка почала діяти в умовах неможливості проведення торгів (докладніше див. статті «Орендовані проблеми»).Закон і Бізнес












Зерно плывет по Дунаю, украинцы недоедают, а УЗ выписывает двойные штрафы — агрофорум



Александр Гайду убежден, что развитие агросектора уже ощутимо для всех, но в этом сомневаются сами аграрии.





























Материалы по теме





Дорога на частной земле: на что может претендовать ее владелец, объяснил ВС


11.08.2022





Сельсовет не согласовывает проект землеустройства, как быть? - обзор КАС


11.08.2022





Как соблюсти соразмерность при обеспечении иска — обзор ВС


10.08.2022





Кто имеет преимущественное право и почему форс-мажор не освобождает от санкций — юрист


09.08.2022





Уточнен Порядок инвентаризации земельных участков


09.08.2022





Сколько гектар нужно для обслуживания сарая - мнение судьи ВС


05.08.2022





Как арендатору защитить урожай до того, как он испортится, советы адвоката


05.08.2022





Государственный акт на землю: есть ли исковая давность — объяснил ВС


04.08.2022





Украинскую кукурузу вывезут из Одессы под флагом Сьерра-Леоне


01.08.2022





Генштаб ВСУ: оперативная информация на утро, 29 июля


29.07.2022





Всегда ли ребенок освобождается от уплаты судебного сбора, объяснил ВС


26.07.2022





Тройная победа в Стамбуле и саммит в Киеве — видеообращение Президента


22.07.2022





2022-й назван годом беспрецедентного голода


20.07.2022





Защищает ли ГК недобросовестную сторону договора, должна сказать БП ВС


18.07.2022





РФ зазнала дефолту, що це означає для країни-агресора


15.07.2022





Можно ли взыскать с распорядителя деньги, которые он сам себе уплатил — позиция ВС


12.07.2022





Подпись на договоре аренды земли подделана: как действовать, объяснил ВС


11.07.2022





Агрохимикаты будут регистрировать по упрощенной процедуре


08.07.2022





Как работает рынок земли отчитались в Минагрополитики


04.07.2022





Почему государство не отвечает за ущерб от военных действий, — текст постановления ВС


24.06.2022





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/152515.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/152515.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Ноябрь 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930