Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

ВС объяснил, почему размер судебного сбора не должен препятствовать апелляции

Судебный сбор должен быть «умным», то есть таким, что с учетом финансового положения заявителя может быть им уплачен. Такое заключение сделал ВС в постановлении №753/14399/16-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».



Верховний Суд
Іменем України
Постанова
29 вересня 2021 року м.Київ №753/14399/16-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — СТУПАК О.В.,
суддів: ГУЛЕЙКОВА І.Ю., ОЛІЙНИК А.С. (доповідач), ПОГРІБНОГО С.О., ЯРЕМКА В.В. —
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 31.03.2020,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості, просило стягнути з Особи 1 заборгованість за кредитним договором від 12.06.2008 №*/K-1 у розмірі $50400,0.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 22.10.2018 позов задоволено. Стягнено на користь ПАТ «Універсал Банк» з Особи 1 заборгованість за договором від 12.06.2008 у розмірі $50400,0. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Дарницького райсуду від 16.01.2020 у задоволенні заяви Особи 1 про перегляд заочного рішення Дарницького райсуду від 22.10.2018 відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою КАС від 31.03.2020 апеляційну скаргу Особи 1 на заочне рішення Дарницького райсуду від 22.10.2018 визнано неподаною та повернено заявнику.
Суд апеляційної інстанції, повернувши скаргу, виходив з того, що питання про зменшення розміру судового збору вже вирішено ухвалою КАС від 26.02.2020, а в порядку усунення недоліків апеляційної скарги судовий збір у розмірі 28106,49 грн. не сплачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2020 року Особа 1 звернулася до ВС із касаційною скаргою на ухвалу КАС від 31.03.2020, просила скасувати оскаржуване судове рішення, передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Рішенням суду першої інстанції з неї стягнено $50400,0 заборгованості за кредитним договором, тобто за подання апеляційної скарги вона мала сплатити 28106,49 грн. судового збору. До апеляційної скарги на вказане рішення суду вона додала заяву про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, проте суд апеляційної інстанції не дослідив докази на підтвердження таких обставин. Необґрунтована відмова у прийнятті і розгляді апеляційної скарги є порушенням права на судовий захист.
Рішення суду першої інстанції є заочним, її не повідомлено належним чином про розгляд справи у суді першої інстанції та позбавлено можливості захищати свої права та інтереси. У зв’язку з відсутністю коштів вона позбавлена можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права
Згідно зі ст.129 Конституції однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст.356 Цивільного процесуального кодексу.
Згідно з ч.2 ст.357 ЦПК до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього кодексу, застосовуються положення ст.185 цього кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені стст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи відомо, що Особа 1 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Дарницького райсуду від 22.10.2018, до якої додала клопотання про зменшення судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Ухвалою КАС від 26.02.2020 у задоволенні клопотання про зменшення судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для сплати судового збору у розмірі 28106,49 грн.
В ухвалі від 26.02.2020 суд апеляційної інстанції зазначив, що Особа 1 надала до суду заяву про зменшення суми судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Належних доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору вона не надала.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання про зменшення суми судового збору, оскільки немає підстав вважати, що матеріальний стан заявника перешкоджає сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Постановивши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції керувався стст.185, 357 ЦПК і виходив з того, що заявник не сплатила судовий збір за її подання.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 26.02.2020 направлено на адресу Особи 1 27.02.2020.
23.03.2020 Особа 1 звернулась до суду із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій повторно просила задовольнити клопотання про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги.
Оскільки, Особа 1 судовий збір у розмірі 28106,49 грн. не сплатила, тобто у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунула, апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги заявнику, про що 31.03.2020 постановив ухвалу. Щодо повторного клопотання про зменшення розміру судового збору, то суд апеляційної інстанції зазначив, що це питання вже вирішено ухвалою КАС від 26.02.2020.
ВС не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до чч.1, 2 ст.2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судовий збір — це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1 закон «Про судовий збір»).
Відповідно до ст.136 ЦПК підставою для розстрочення, відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов’язків.
Ключовими принципами ст.6 конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Верховенство права є однією із засад цивільного судочинства (пп.1 ч.3 ст.2 ЦПК).
Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. ЄСПЛ неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. У свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», рішення від 26.07.2011).
ЄСПЛ зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19.06.2001).
Отже, судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений.
Особа 1 подала апеляційну скаргу на заочне рішення, до якої додала клопотання про зменшення судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги Особа 1 надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб—платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків Головного управління Державної податкової служби у м.Києві від 22.01.2020 та відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, держреєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 25.01.2020.
Зазначеними документами заявник підтверджувала відсутність у неї будь-яких доходів протягом декількох років та відсутність майна, за рахунок відчуження якого можливо було б сплатити судовий збір.
Постановивши 26.02.2020 ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що належних доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору Особа 1 не надала.
Отже, суд апеляційної інстанції не виклав мотиви, чому надані заявником докази на підтвердження скрутного майнового стану є неналежними.
ВС виходить з того, що суди наділені дискреційними повноваженнями щодо вирішення питання про розстрочення, відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору. Вирішуючи питання щодо розстрочення, відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, суди мають враховувати доводи та надані докази у конкретній справі та належним чином викладати мотиви, які мають бути зрозумілі та переконливі для сторони.
ВС зазначає, що мотивування суду, яке обмежене реченням про те, що належних доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору не надано, не дає можливості зрозуміти, чому докази є неналежними, не є належним викладом підстав відмови у задоволенні клопотання про зменшення судового збору.
Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку тому, чи розмір судового збору, який необхідно сплатити заявнику, є співрозмірним із її фінансовим становищем, і чи не обмежує такий розмір судового збору право Особи 1 на доступ до правосуддя з урахуванням її доводів про те, що в ухвалі Дарницького райсуду від 16.01.2020 вказано на обставини неналежного повідомлення Особи 1 про час та місце розгляду справи судом першої інстанції, та з огляду на суму заборгованості, стягнуту заочним рішенням суду з Особи 1.
З огляду на викладене, не є обґрунтованим повернення апеляційної скарги з тих мотивів, що клопотання про зменшення судового збору суд вже вирішив, а особа не сплатила судовий збір.
Оцінивши доводи касаційної скарги та зміст судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що хвала КАС від 31.03.2020 не відповідає основним засадам цивільного судочинства (п.1 ст.6 конвенції, ст.129 Конституції, чч.1, 2 ст.2, пп.1, 8 ч.3 ст.2 ЦПК), а тому підлягає скасуванню.
Висновки ВС за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з ч.4 ст.411 ЦПК справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущення тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ВС дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування ухвали КАС від 31.03.2020, передачу справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цьому випадку справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат ВС не здійснює.
Керуючись стст.400, 406, 411, 415, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 31.03.2020 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.https://zib.com.ua/












ВС объяснил, почему размер судебного сбора не должен препятствовать апелляции



.





























Материалы по теме





ВС указал, кто не может жаловаться на отмену подозрения


в„–47 (1553), 20.11—26.11.2021





ВС напомнил, кто должен проводить новое рассмотрение после отмены судебного решения


в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021





ВС объяснил, почему апелляция, поданная через 4 года, может быть рассмотрена судом


в„–46 (1552), 13.11—19.11.2021





ВС напомнил, может ли суд вернуть иск из-за неявки на подготовительное заседание


в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021





Может ли суд за нехватки средств направлять электронные документы, объяснил ВС


в„–41 (1547), 09.10—20.10.2021





Можно ли ссылаться на решение суда другой юрисдикции в качестве доказательства в уголовном производстве, пояснил ВС


в„–38 (1544), 18.09—24.09.2021





Несоблюдение речевого этикета это злоупотребление процессуальными правами - ВС


19.08.2021





Лондон рассчитывает хорошо заработать на доступности английского правосудия


в„–32-33 (1538-1539), 07.08—13.08.2021





Определен порядок совершение виртуальных процессуальных действий


17.08.2021





Адвокатов присоединяют к системе EasyCon


16.08.2021





Стыдные судебные решения предпочитают не публиковать в ЕГРСР


в„–34 (1540), 14.08—24.08.2021





Практика ЕСПЧ дестабилизировала правоприменение - ученый


02.08.2021





Скриншот веб-сайта не является допустимым доказательством, в отличие от скриншота с Вайбера — практика ВС


в„–30 (1536), 24.07—30.07.2021





Три условия, когда адвокат становится субъектом финансового мониторинга, назвали в НААУ


22.07.2021





Базу правовых позиций ВС презентуют юристам (онлайн-трансляция)


20.07.2021





Если суд не указал суммы судебного сбора, то должен довольствоваться уплаченным - ВС


в„–29 (1535), 17.07—23.07.2021





У «Электронного суда» появится приложение для смартфонов


13.07.2021





Суд будет общаться с участниками процесса через «Дію»


12.07.2021





Ошибки в правовом обосновании иска должен исправлять суд - ВС


в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021





Если суд считает ответчика ненадлежащим, то должен указать на другого - ВС


в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/149700.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/149700.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Январь 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31