Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Как разграничить дела о диффамации от правоотношений, связанных с информационным правом, объяснил секретарь Пленума ВС

В настоящее время каждый гражданин может свободно распространять информацию любого содержания. Часто такие возможности употребляются недобросовестно. О том, когда такая информация оскорбительна или недостоверна и стоит ли обращаться за защитой в суд, рассказал секретарь Пленума Верховного Суда Дмитрий Луспеник.



Маємо право
За словами спікера, сьогодні суди послуговуються постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 №1. Д.Луспеник наголосив, що «саме новий ВС домігся того, що ця категорія справ не віднесена автоматично до малозначних».
Відповідно до Конституції фізична особа має право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі. Згідно із Цивільним кодексом юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації.
Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізособи як унікальної біопсихосоціальної цінності. Із честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь чи поведінки загальноприйнятим уявленням про добро та зло. Під діловою репутацією розуміється набута суспільна оцінка ділових і професійних якостей особи при виконанні трудових, службових, громадських чи інших обов’язків.
Як відзначив доповідач, при виникненні спорів у цій категорії справ вибір способу захисту належить позивачу. І це має бути належний, ефективний та правомірний спосіб. Один з основних — право на грошову компенсацію за моральну шкоду, завдану втручанням у немайнові блага. До спеціальних способів відносять право на відповідь, спростування недостовірної інформації, заборону поширення відомостей, які порушують особисті права.
Тенденція до відмов
За словами Д.Луспеника, останні 5—6 років суди пішли у зворотному напрямку. Якщо раніше задовольнялися майже всі позови щодо захисту честі та гідності, то тепер значно почастішали відмови. «Суди практично переписують ті пункти постанови Пленуму ВС, які не є релевантними до конкретного спору», — зазначив спікер.
Водночас він нагадав, що до способів судового захисту не відносять вибачення, спростування суб’єктивної думки в брутальній формі, а також спростування недостовірної інформації, що міститься в процесуальних документах. Суд не може зобов’язувати відповідача вибачатися перед позивачем, оскільки це не передбачено ЦК.
Наприклад, якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, то на відповідача може бути покладено обов’язок компенсувати моральну шкоду. Адже згідно із законом «Про інформацію» такі оціночні судження говорять не про особу, а про ставлення суб’єкта до об’єкта. У судовому порядку не можуть розглядатися позови про спростування відомостей, які містяться у вироках та інших судових рішеннях, постановах органів досудового слідства чи висновках експертиз, а також у процесуальних документах, якщо цю інформацію визначили підставою для позову або як доказ у справі.
Під час вебінару Д.Луспеник наголосив, що потрібно правильно визначити предмет та підставу позову. Наприклад, у категорії справ, де суб’єктивна думка висловлена в брутальній формі, предметом позову може бути тільки компенсація за моральну шкоду, а підставою — приниження честі та гідності внаслідок поширення такої інформації.
Недостовірні відомості спростовуються незалежно від вини. При цьому спростування має відбуватись у такий самий спосіб, в який поширювалася неправдива інформація. А при неможливості — у наближений спосіб. Якщо недостовірні відомості містяться в документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
Також законом не передбачено такого способу спростування інформації, як її видалення із сайту. Адже це є цензурою діяльності певної юрособи. «При вимозі видалити інформацію із сайту суд повинен проаналізувати пропорційність, легітимну мету, законодавчу підставу й наявність суспільної потреби для такого зобов’язання», — повідомив Д.Луспеник.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваних відомостей в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в заяві.
Юрисдикційні нюанси
Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Утім, є й винятки. Якщо спір виник між юрособами у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, ідеться про захист ділової репутації. Такі справи розглядаються в порядку господарського судочинства.
У 2014 р. з постанови Пленуму ВСУ №1 був виключений пункт щодо презумпції добропорядності. Це відбулось унаслідок унесення змін до деяких законодавчих актів України.
У контексті спорів щодо захисту немайнових благ у більшості країн світу загальноприйнятим юридичним терміном є дифамація. Під цим розуміють правопорушення у вигляді поширення відомостей, що не відповідають дійсності, які порочать честь, гідність та ділову репутацію потерпілого. У будь-якому дифамаційному спорі необхідно враховувати баланс між правом на захист немайнових благ з одного боку та правом на свободу слова — з другого. Захист від дифамації може здійснюватись як у судовому, так і в позасудовому порядку.
«Суди повинні розмежовувати справи про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом спростування від правовідносин, пов’язаних з інформаційним правом», — наголосив секретар Пленуму ВС. Тобто варто брати до уваги можливе поширення певної інформації, що Конституцією та іншими законами охороняється як конфіденційна.
Також потрібно розрізняти оціночні та фактичні твердження. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження (відповідно до ст.30 закону «Про інформацію»). Вони не підлягають спростуванню. Щоправда, оцінити правдивість чи правильність оціночного судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Однак суд може перевірити та встановити відповідність дійсності фактичного твердження. Адже факт є категорією об’єктивною та незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб.
Отже, суди в Україні напрацьовують практику у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Однак, зважаючи на врахування всіх нюансів таких спорів і, відповідно, на тривалість розгляду, не виключено, що для деяких потерпілих спростування недостовірної інформації через невизначений термін може втратити свою актуальність.https://zib.com.ua/












Как разграничить дела о диффамации от правоотношений, связанных с информационным правом, объяснил секретарь Пленума ВС



За словами Дмитра Луспеника, у дифамаційному спорі необхідно враховувати баланс між правом на захист немайнових благ і правом на свободу слова.





























Материалы по теме





Кто может разъяснить украинским судам, как применять нормы иностранного права — адвокат


в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021





В Германии работодателям разрешат знать больше о сотрудниках


в„–39 (1545), 25.09—01.10.2021





ЕСПЧ запросил Украину о причинах публикации личных данных журналистов


19.08.2021





От ВВС добились правды и денег за скандальное интервью с Дианой


в„–34 (1540), 14.08—24.08.2021





Zoom заплатит подписчикам за утечку их данных и зумбомбинг


в„–32-33 (1538-1539), 07.08—13.08.2021





В Европе требуют запретить распознавать людей на улице


в„–26-27 (1532-1533), 26.06—09.07.2021





Студентка сдала iPhone в ремонт и заработала несколько миллионов долларов


в„–24 (1530), 12.06—18.06.2021





СМИ оштрафовали за разглашение закрытой судом информации


в„–24 (1530), 12.06—18.06.2021





Размещение в соцсетях фото полицейского стало преступлением во Франции


в„–17 (1523), 24.04—30.04.2021





Пособие по европейскому праву в сфере защиты персональных данных: отныне на украинском


08.04.2021





Как заставить соседа снести слишком высокую ограду — позиция ВС


в„–14 (1520), 03.04—09.04.2021





Швейцарцы отказались от ID-карт из-за рисков злоупотреблений


в„–11 (1517), 13.03—19.03.2021





Facebook выплатит более полумиллиарда за распознавание лиц


в„–10 (1516), 06.03—12.03.2021





Персональные данные становятся инструментом манипуляций — Генсек ООН


в„–9 (1515), 27.02—05.03.2021





За снятую на телефон постельную сцену певице грозит 12 лет тюрьмы


в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021





WhatsApp поделится с Facebook данными пользователей ради рекламы


в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021





Отсутствие гарантий защиты ДНК-информации создает риск нарушения права на приватность


в„–51 (1505), 19.12—25.12.2020





YouTube не должен предоставлять электронную почту или IP-адрес пирата — суд ФРГ


в„–51 (1505), 19.12—25.12.2020





Во Франции Google и Amazon оштрафовали за использование cookie


в„–50 (1504), 12.12—18.12.2020





Известность человека в прошлом не оправдывает вмешательство в частную жизнь семьи — ЕСПЧ


в„–48 (1502), 28.11—04.12.0202





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/149619.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/149619.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Август 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031