Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

ВС объяснил, как должна определяться компенсация за необоснованные подозрения

Размер компенсации за моральный вред за каждый месяц пребывания под следствием и судом не может быть уменьшен, поскольку он является гарантированным минимумом. Такое заключение сделал ВС в постановлении №210/5290/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».



Верховний Суд
Іменем України
Постанова
4 серпня 2021 року м.Київ №210/5290/17
Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — КРАТА В.І.,
суддів: АНТОНЕНКО Н.О. (доповідач), ДУНДАР І.О., РУСИНЧУКА М.М., ТІТОВ М.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 1 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 11.03.2019 та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19.11.2019, встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року Особа 1 звернулася з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства та прокуратури.
На обґрунтування позову зазначала, що в період з 3.04.2006 до 30.05.2016 вона безпідставно притягувалась до кримінальної відповідальності — підозрювалась і обвинувачувалась у вчиненні злочинів, передбачених чч.3 та 4 ст.190 Кримінального кодексу.
Безпідставне притягнення її до кримінальної відповідальності, підозра та обвинувачення у вчиненні злочинів, у тому числі в особливо тяжкому злочині, передбаченого зазначеними нормами КК, завдали їй значної матеріальної та моральної шкоди, у зв’язку з чим у березні 2016 року вона звернулась до начальника Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою від 9.03.2017, в якій просила визначити розмір завданої їй шкоди.
У відповідь на вказану заяву на її адресу надійшов лист №48/8-2-423ЄО від 4.04.2017 заступника начальника Криворізького відділу поліції Гоптарєва О.І. про те, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом.
Указує, що завдана їй моральна шкода полягає у безпідставному тривалому притягненні її до кримінальної відповідальності, що викликало в неї сильні нервові стреси, душевні переживання та моральні страждання, у зв’язку з чим позивачу завдана значна моральна шкода, яку вона оцінює в 1171200,0 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського райсуду від 11.03.2019, залишеним без змін постановою ДАС від 19.11.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суди виходили з того, що посилання позивача на моральні страждання, які були завдані працівниками органу досудового слідства та прокуратури м.Кривий Ріг, є лише незгодою з процесуальними рішеннями, прийнятими в рамках кримінальних проваджень, ґрунтуються на особистих висновках позивача та не підтверджені належними і допустимим доказами, у зв’язку з чим суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року Особа 1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського райсуду від 11.03.2019 та постанову ДАС від 19.11.2019.
Позивач просить скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували до спірних правовідносин ст.1176 Цивільного кодексу та норми закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1.12.94 №266/94-ВР.
Указує, що кримінальне провадження №*00895 закрите у зв’язку з відсутністю в діяннях обвинувачених осіб складу кримінальних правопорушень, а тому позивач незаконно притягувалася до кримінальної відповідальності, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 4.03.2006 старшим слідчим прокуратури м.Кривий Ріг Голубок М.В. порушена кримінальна справа №58069329 відносно Особи 2 за ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 КК, Особи 3, Особи 4 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.190 КК, Особи 1, Особи 6 за ч.4 ст.190 КК.
Постановою Дзержинського райсуду від 9.02.2011 кримінальна справа за обвинуваченням вказаних осіб повернута прокурору м.Кривий ріг для проведення додаткового розслідування.
Постановою Центрально-міського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 1.04.2013 кримінальна справа №58069329 повернута прокурору м.Кривий Ріг для проведення додаткового розслідування. Запобіжний захід Особі 7, Особі 3, Особі 4, Особі 1, Особі 6, Особі 9, Особі 10 залишено підписку про невиїзд.
Постановою слідчого СВ Криворізького МУ ГУМВС в Дніпропетровській області Шамрай Д.А. від 29.12.2014 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №*00895, від 8.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу — у зв’язку з встановленою відсутністю в діянні Особи 7, Особи 3, Особи 4, Особи 1, Особи 6, Особи 9, Особи 10 складу кримінального правопорушення. Знято раніше накладені арешти на майно цих громадян.
Постановою першого заступника керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Рижковим О.В. про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 20.04.2016 постанову слідчого СВ Криворізького МУ ГУМВС про закриття кримінального провадження №*00895 від 29.12.2014 скасовано. Постанову про скасування постанови про закриття провадження №*00895 та матеріали кримінального провадження направлено до СВ Криворізького ВП ГУНП для проведення досудового розслідування. Відомості про прийняте рішення внесено до ЄРДР.
Постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП Алабушкіним М.В. від 30.05.2016 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №*000895 від 8.10.2014, закрито на підставі п.2 ч.1 ст284 КПК— у зв’язку з установленою відсутністю в діянні підозрюваних осіб складу кримінальних правопорушень.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ , тому відповідно до п.2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями ст.389 ЦПК (тут і далі у редакції, чинній до 8.02.2020) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів другої судової палати КЦС дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом положень стст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Особа 1, звертаючись до суду з цим позовом, просила суд на підставі положень закону №266/94-ВР стягнути з ДКС за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним перебуванням під слідством та судом на загальну суму 1171200 грн.
Згідно зі ст.56 Конституції кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (ч.2 ст.1176 ЦК).
У п.2 ч.1 ст.2 закону №266/94-ВР передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
У постанові Верховного Суду України від 2.12.2015 в справі №6-2203цс15 вказано, що «відповідно до частини 3 статті 13 Закону №266/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування».
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.
У постанові Великої палати ВС від 20.09.2018 у справі №686/23731/15-ц зроблено висновок, що «моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення в необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з’ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості».
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення від 12.07.2007 у справі «Stankov v. Bulgaria», п.62).
Як свідчить тлумачення стст.23, 1176 ЦК моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю органу державної влади відшкодовується державою і при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не звернув увагу, що Особа 1 як на підставу позовних вимог посилалася на надмірну тривалість досудового розслідування кримінальної справи, неодноразове повернення судом справи прокурору для проведення додаткових розслідувань та в подальшому закриття слідчим кримінального провадження у зв’язку з відсутністю в діяннях Особи 1 складу кримінального правопорушення, що відповідно до п.2 ч.1 ст.2 закону №266/94-ВР є підставою для вішкодування моральної шкоди; не встановив період перебування Особи 1 під слідством та судом, за який позивач має право на відшкодування компенсації моральної шкоди з урахуванням вимог розумності та справедливості, порушення прав Особи 1, характеру і обсягу її страждань, не вирішив питання щодо розміру гарантованого законом розміру компенсації моральної шкоди та зробив передчасний висновок про необґрунтованість позовних вимог з підстав відсутності належних і допустимих доказів. Апеляційний суд вказані порушення не усунув.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення ст.400 ЦПК.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до п.1 ч.3 ст.411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення — скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись стст.400, 409, 410, 411, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 11.03.2019 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19.11.2019 скасувати.
Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної рішення Дзержинського райсуду від 11.03.2019 та постанова ДАС від 19.11.2019 втрачають законну силу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.https://zib.com.ua/












ВС объяснил, как должна определяться компенсация за необоснованные подозрения



.





























Материалы по теме





Почему так сложно найти интересы ребенка в делах об устранении препятствий в общении?


в„–38 (1544), 18.09—24.09.2021





ВС посоветовал женщинам заранее позаботиться о доказательствах домашнего насилия


в„–38 (1544), 18.09—24.09.2021





Если нет основного обязательства, то нет и его обеспечения — ВС


в„–36 (1542), 04.09—10.09.2021





БП ВС указала, почему лицо не может требовать отмены государственной регистрации ОСМД


в„–38 (1544), 18.09—24.09.2021





Можно ли провести психиатрическое освидетельствование лица без его согласия, пояснил ВС


в„–36 (1542), 04.09—10.09.2021





Как поделить совместное имущество, если супруги решили расстаться - советы Минюста


26.08.2021





Невозможность рассмотрения дела: ВС напомнил правила приостановления производства


17.08.2021





Почему медиация на стадии кассации — это стратегия и в каких случаях не следует настаивать на примирении?


в„–31 (1537), 31.07—06.08.2021





Когда заочное решение можно обжаловать даже через год, пояснил ВС


в„–30 (1536), 24.07—30.07.2021





Почему дарить квартиру матери недобросовестно и когда происходит исцеление нотариального удостоверения договора?


в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021





Кто может отказать в открытии апелляционного производства — позиция ВС


в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021





При наличии иска о взыскании долга лицо не может продавать свое имущество - ВС


в„–29 (1535), 17.07—23.07.2021





Можно остаться без жилья несмотря на признание договора дарения недействительным — практика ВС


в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021





Как бесплатные, так и платные договоры не могут заключаться в ущерб третьим лицам


в„–26-27 (1532-1533), 26.06—09.07.2021





Как старая долговая расписка может лишить наследства (решение ВС)


в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021





Как в гражданской и хозяйственной юрисдикции разрешают споры по выполнению условий договора


в„–26-27 (1532-1533), 26.06—09.07.2021





Можно ли претендовать на квартиру, которая 13 лет числилась за покойником — мнение ВС


в„–26-27 (1532-1533), 26.06—09.07.2021





В каких случаях можно продать автомобиль, находящийся в залоге — мнение ВС


в„–25 (1531), 19.06—25.06.2021





Все, что вы хотели знать о доверенности: ликбез от Минюста


22.06.2021





Сторона, которая включила условие в договор, несет риск ее неясности - ВС


в„–25 (1531), 19.06—25.06.2021





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/149145.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/149145.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Декабрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031