Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Обзор жилья по добровольному согласию владельца: условия допустимости

Проведение осмотра жилья без разрешения суда, но при добровольном согласии владельца имущества не влечет за собой недопустимости доказательства. Такое заключение сделал ВС в постановлении №740/3390/15, текст которого печатает «Закон и Бизнес».



Верховний Суд
Іменем України
Постанова
15 квітня 2020 року м.Київ №740/3390/15
Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — ФОМІНА С.Б.,
суддів: КОВТУНОВИЧА М.І., ЛУГАНСЬКОГО Ю.М. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого Особи 1 — адвоката Денисенка С.В. — на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.06.2019 та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31.10.2019, постановлену в кримінальному провадженні за обвинуваченням Особи 1, Інформація 1, уродженця м.Ніжина Чернігівської області, який проживає за Адресою 1, раніше неодноразово судимого, останній раз — за вироком Ніжинського міськрайонного суду від 20.01.2012 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.308, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 Кримінального кодексу, із застосуванням чч.1, 4 ст.70, ст.71 цього кодексу, до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна, звільненого 14.04.2015 у зв’язку з відбуттям строку покарання з установленням ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 9.04.2015 адміністративного нагляду на 1 рік 6 місяців, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ст.395 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
Вироком Прилуцького міськрайсуду від 26.06.2019 Особу 1 визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ст.395 КК, та призначено йому покарання: за ч.3 с.185 КК — у вигляді позбавлення волі на 4 роки; за ч.1 ст.296 КК — у вигляді обмеження волі на 3 роки; за ст.395 КК — у вигляді арешту на 4 місяці.
На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК Особу 1 звільнено від призначеного покарання за ст.395 КК у вигляді арешту на 4 місяці у зв’язку із закінченням строків давності.
На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, Особі 1 визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки.
Згідно з вироком Особу 2 засуджено за те, що він, будучи обізнаним із приписами ухвали Володимирецького райсуду від 9.04.2015 про встановлення стосовно нього адміністративного нагляду, який серед іншого передбачав заборону виїзду за межі м.Ніжина та обов’язок реєструватись у Ніжинському МРВ УМВС у Чернігівській області 4 рази на місяць, з метою ухилення від установленого адміннагляду, з мотивів явної неповаги до тимчасових профілактичних заходів спостереження й контролю за поведінкою особи, у період часу з 6 до 28.05.2015 самовільно, без одержання необхідного дозволу, залишив місце проживання за Адресою 2, припинив постійно проживати за цією адресою та з’являтися на реєстрацію до Ніжинського МРВ УМВС, проживаючи при цьому за Адресою 3, а потім за Адресою 6.
Крім того, Особа 2 в період із 18:45 20.07.2015 до 18:50 21.07.2015, повторно, проникнувши до житлового будинку за Адресою 7, таємно викрав майно, належне потерпілому Особі 3, на загальну суму 12001,28 грн.
Крім того, Особа 2 5.09.2016, о 16:50, перебуваючи в спеціально обладнаному укріпленні для тримання обвинувачених залу судових засідань №2 Ніжинського міськрайсуду Чернігівської області на вул. Шевченка, 57-а в м.Ніжині, після проголошення головуючим тексту ухвали суду про продовження Особі 1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відкладення розгляду кримінального провадження, з мотивів явної неповаги до суспільства, до встановленого в державі порядку здійснення правосуддя, прагнучи продемонструвати свою зневагу до правил і норм поведінки, умисно, діючи з особливою зухвалістю, що полягала в голосному викрикуванні нецензурних слів на адресу прокурора та суду, завдаванні ударів руками та ногами по скляних стінах укріплення, від чого скло однієї зі стін тріснуло, грубо порушив громадський порядок у залі суду.
Ухвалою ЧАС від 31.10.2019 вирок місцевого суду змінено, звільнено Особу 1 від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст.395, ч.1 ст.296 КК, на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК, а кримінальне провадження в цій частині закрито. У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник не погоджується із судовими рішеннями, просить їх скасувати, а кримінальне провадження закрити з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування своїх вимог стверджує, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо винуватості його підзахисного в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, оскільки в основу обвинувачення покладено докази, які є недостовірними та недопустимими.
Зокрема, Особа 4 стверджує, що протокол пред’явлення свідку Особі 5 особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2016 є недопустимим доказом, оскільки вказану слідчу дію, за відсутності підозрюваного, понятих і належного контролю за якістю її проведення, здійснено через значний період часу після скоєння злочину.
Крім того, як стверджує сторона захисту, матеріали кримінального провадження, усупереч вимогам ст.234 Кримінального процесуального кодексу, не містять ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду житлового будинку за Адресою 7, належного потерпілому Особі 3, що тягне за собою недопустимість протоколу огляду місця події від 21.07.2015 та оригіналів листів ПТ «Ломбард «Гроші на прокат», що є порушенням ч.3 ст.99 цього кодексу.
Вищезазначені порушення залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, незважаючи на доводи апеляційної скарги сторони захисту.
Також, на переконання скаржника, апеляційний суд безпідставно не врахував його доводів щодо непослідовності та недостовірності показань свідка Особи 5, які надавалися ним під час судових розглядів, а отже, і неможливість покладення їх в основу обвинувачення.
Враховуючи викладене, вина його підзахисного не доведена поза розумним сумнівом, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст.284 КПК.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просив відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника Денисенка С.В., стверджував про законність і обґрунтованість судових рішень.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з’явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило .
Мотиви Суду
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в основу висновку про винуватість Особи 1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, місцевий суд поклав показання свідка Особи 5, свідка Особи 6, протоколи огляду місця події від 21.07.2015, проведеного в потерпілого Особи 3, пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2016, висновки експертів від 18.08.2015 №752 та від 23.08.2015 №909, а також лист ПТ «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер і компанія» від 13.08.2015 та довідку товариства «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер».
Доводи касаційної скарги захисника щодо недопустимості протоколу огляду місця події від 21.07.2015 як доказу внаслідок проведення слідчої дії, усупереч вимогам ст.234 КПК, без ухвали слідчого судді аналогічні викладеним в апеляційній скарзі сторони захисту та є безпідставними.
У ст.30 Конституції передбачено, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, можливий інший, установлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду й обшуку.
Така конституційна гарантія кореспондує зі змістом ч.1 ст.233 КПК, відповідно до якої ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті.
За змістом ст.237 КПК, огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Тому для з’ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, за відсутності ухвали слідчого судді, якою дано дозвіл на проведення слідчої дії, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що огляд місця події 21.07.2015 проведено в домоволодінні за Адресою 8 у межах кримінального провадження за фактом таємного викрадення майна, належного потерпілому Особі 3, за згодою та в присутності останнього, який є власником житла, про що свідчать відповідні підписи в протоколі слідчої дії.
У цій справі дії Особи 3 свідчили про його зацікавленість і про намір сприяти правоохоронним органам у розслідуванні скоєного проти нього злочину. Так, даючи показання в судовому засіданні 11.07.2016, потерпілий твердив, що, повертаючись додому після роботи та виявивши сліди злочину у своєму домоволодіння, де проживав сам, звернувся до правоохоронних органів. Жодних скарг чи заперечень щодо проведення цієї слідчої дії всупереч волі та власним інтересам потерпілий не заявляв, не надала будь-яких доказів на підтвердження таких обставин і сторона захисту, а тому підстав ставити під сумність добровільність згоди власника майна, що тягне за собою недопустимість доказу, Суд не вбачає.
Разом з тим твердження захисника про залишення поза увагою доводів його апеляційної скарги, в якій він указував на недоведеність вини його підзахисного «поза розумним сумнівом» через неналежність та недостовірність показань свідка Особи 5, протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2016, листа ПТ «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер і компанія» від 13.08.2015 та довідки товариства «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер», заслуговують на увагу.
У ст.94 КПК встановлено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — із точки зору достатності та взаємозв’язку.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, установлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був скоєний і обвинувачений є винним у скоєнні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об’єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб’єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення й захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Однак апеляційний суд, перевіряючи кримінальне провадження, у тому числі за доводами апеляційної скарги сторони захисту, викладеного не врахував, а доводів, викладених захисником, не розглянув.
Зокрема, суд апеляційної інстанції не дав оцінки твердженням Особи 4, який вказував на недостовірність показань свідка Особи 5 через їх суперечливість та непослідовність. Не отримано однозначних показань свідка й при його допиті Прилуцьким міськрайсудом 31.05.2019.
Неузгодженість показань особи протягом усього часу судових розглядів, на думку скаржника, свідчить про недостовірність протоколу від 11.05.2016, складеного за наслідками проведеної слідчої дії — пред’явлення особи для впізнання.
Також, як стверджував апелянт, обґрунтовані сумніви викликають і документи, покладені в основу обвинувачення Особи 1, а саме: лист ПТ «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер і компанія» від 13.08.2015 та довідка товариства «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер», ураховуючи приписи ч.3 ст.99 КПК, що апеляційним судом належним чином не перевірено.
Вирішуючи питання належності зазначених доказів, суд має врахувати положення ст.85 КПК та з’ясувати питання, чи підтверджують вони прямо або непрямо існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, достовірність чи недостовірність доказів у кримінальному провадженні.
При цьому колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу апеляційного суду на те, що документ, яким підтверджується чи спростовується обставина, яка підлягає доказуванню у справі та кладеться в основу рішення суду, має бути отриманий сторонами кримінального провадження в порядку ст.93 КПК, а отже, відповідати критеріям допустимості та достовірності.
Допущені апеляційним судом порушення згідно з ч.1 ст.412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого рішення.
Отже, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо Особи 1 — скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, ретельно дослідити доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема щодо доведеності вини засудженого «поза розумним сумнівом», дати висновкам суду першої інстанції належну оцінку, мотивувавши прийняте рішення.
Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, ВС
Постановив:
Касаційну скаргу захисника Денисенка С.В. задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31.10.2019 стосовно Особи 1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.https://zib.com.ua/












Обзор жилья по добровольному согласию владельца: условия допустимости
































Материалы по теме







30.06.2020





Невнесенное в ЕРДР преступление: решение КС


в„–26 (1480), 27.06—03.07.2020





ВС указал на особенности спецконфискации имущества, что использовалось в качестве орудия преступления


в„–26 (1480), 27.06—03.07.2020





Имеет ли право пострадавший на временный доступ к вещам и документам?


в„–25 (1479), 20.06—26.06.2020





ВС отверг испытание для мужчины, которого в пятый раз поймали на корыстном преступлении


в„–25 (1479), 20.06—26.06.2020





Сбыт похищенного имущества не является доказательством виновности лица в совершении кражи — ВС


в„–26 (1480), 27.06—03.07.2020





Где искать имущество, которое изъято в уголовном производстве


в„–25 (1479), 20.06—26.06.2020





ВС сообщил, кто может обжаловать постановление о продлении срока содержания под стражей


в„–26 (1480), 27.06—03.07.2020





Конфисковать авто осужденного нельзя, если владелец не знал о его незаконном использовании — ВС


18.06.2020





Подготовительное производство: как адвокату преодолевать судейские «низзя» (видео воркшопа + полезные ссылки)


12.06.2020





Наложение дисциплинарного взыскания на осужденного делает невозможным дополнительный срок — ВС


в„–22 (1476), 06.06—12.06.2020





ВС указал обстоятельства, смягчающие наказание


в„–21 (1475), 30.05—05.06.2020





На что должен обращать внимание следственный судья, рассматривая жалобы на уведомление о подозрении


в„–21 (1475), 30.05—05.06.2020





Как соблюсти принцип состязательности при открытии материалов НС(Р)Д


в„–21 (1475), 30.05—05.06.2020





ВС оспорил право пострадавшего на временный доступ к документам


в„–21 (1475), 30.05—05.06.2020





Продажа арендованного авто без согласия собственника не считается незаконным завладением — ВС


01.06.2020





В НААУ назвали существенные недостатки проекта №3303


в„–21 (1475), 30.05—05.06.2020





Обжаловать можно как продление срока содержания под стражей, так и его избрание — ВС


в„–20 (1474), 23.05—29.05.2020





Правонарушителя можно освободить от наказания, даже если он не признал вины — ВС


в„–20 (1474), 23.05—29.05.2020





Соглашаясь на амнистию, лицо фактически обязуется возместить причиненный вред – ВС


в„–20 (1474), 23.05—29.05.2020





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/143248.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/143248.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Сентябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930