Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

КС вернулся к открытой части слушаний, чтобы найти зацепки для отмены люстрации

Решение Европейского суда по правам человека по делу «Полях и другие против Украины» спутало все карты как предыдущей, так и новой власти. Ведь теперь следует что-то делать с люстрацией, признанной «неевропейской». И Конституционный Суд, который 5 лет держал это дело под сукном, решил вернуться к открытой части слушания.



Поки КС думає, а ВР чекає…
Уперше за всю історію вітчизняного конституціоналізму КС після того, як перейшов до закритої частини пленарного засідання, поновив відкриті слухання. Офіційно — для того, щоб ще раз вислухати позиції учасників провадження. А на думку експертів, аби розділити відповідальність за майбутнє рішення з новою владою.
До такого кроку суддів КС підштовхнуло рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України», де закон «Про очищення влади» визнано таким, що не відповідає конвенційним засадам. У Страсбурзі зауважили, що ніколи не стикалися із заходами такого масштабу, застосованими до державних службовців тільки на тій підставі, що вони залишалися на своїх посадах під час діяльності уряду, який згодом був визнаний недемократичним. Суд зводить свою думку до того, що індивідуальну відповідальність особи, тобто її причетність до дій, пов’язаних із підривом демократії, замінено колективною відповідальністю.
Очевидно, висловлених рекомендацій більше ніж достатньо, аби КС, виявляючи «дружнє ставлення» до прецедентів ЄСПЛ, визнав неконституційними окремі положення закону «Про очищення влади». Адже в 4 поданнях і народні обранці, і Верховний Суд України аргументовано доводили, що Конституція не передбачає колективної відповідальності та ще й на підставі оціночних суджень парламентської більшості. Але на вул. Жилянській вирішили ще раз почути думки та позиції зацікавлених сторін.
Так, представник Верховного Суду Расім Бабанли розповів, що ВС уже застосовує позицію ЄСПЛ на практиці: рішенням від 3.06.2020 у справі №812/1727/15 він задовольнив позовні вимоги в частині поновлення на роботі та компенсації заробітної плати за час вимушеного прогулу чиновника, який потрапив під дію люстрації. ВС зайняв позицію, що люстрація не є відповідальністю в юридичному сенсі, оскільки немає складу злочину. Мовляв, це захід впливу на особу внаслідок її роботи під час правління Віктора Януковича. Машина правосуддя запущена і зараз в Касаційному адміністративному суді на розгляді перебуває 50 справ, які чекають на справедливі вердикти.
У рішенні ЄСПЛ більшість каміння летіла у бік автоматичної люстрації, яку використали для того, щоб розправитися із тими, хто працював на державу в період, коли країною керував обраний народом Президент. На запитання Суду, чи має ВС визначення з приводу поняття «широка люстрація», Р.Бабанли зазначив, що «ЄСПЛ і КАС порушували питання про те, що закон не повинен застосовуватися автоматично, а має проводитися кореляція відповідно до мети, з якою він був прийнятий. І питання не в тому, що багато посад потрапили під дію цього акта, а в тому, що не було жодного додаткового критерію, який дозволив би диференціювати посади й таким чином з’ясувати, хто був причетний до незаконних дій, а хто ні».
Втім, навіть якщо практика ВС пристосувалася до виконання рішення ЄСПЛ, це не означає, що суддям КС можна «умити руки». Адже у поданнях ідеться не про персональні акти щодо звільнення, а про підхід як такий. З іншого боку, коли незаконно люстровані чиновники масово підуть з виконавчими листами вимагати компенсації втраченого заробітку, складно навіть уявити, який загальний чек від них отримає держава. Тож що швидше і КС, і парламент визначаться із цим питанням, то меншими будуть втрати.
А «слуги» ще радяться
Утім, конкретної позиції нинішньої влади з приводу дій попередників почути не вдалося. «Я вважаю, що об’єднані конституційні подання мають бути розглянуті обов’язково КС. Ми будемо просити Суд сформувати виважену, послідовну, ґрунтовну позицію», — прокоментувала представник Верховної Ради у КС Ольга Совгиря.
Водночас парламент не збирається порушувати перед Урядом питання щодо вжиття заходів загального характеру на виконання рішення ЄСПЛ. На думку О.Совгирі, ВР не має повноважень спонукати Уряд до розробки законопроекту чи вжиття інших заходів. Якщо гіпотетично на вул. Грушевського з’явиться проект, який усуне порушення прав люстрантів, не відомо, чи буде він визначений як невідкладний.
Що стосується критерію, який слід застосовувати для визначення кола осіб, на яких поширюється дія цього закону, то О.Совгиря вважає, що в основу має бути покладена модель так званого вибіркового покарання. Тобто санкції застосовуються виключно до головних урядовців та представників Служби безпеки. Натомість чинний закон запропонованій моделі не відповідає, тому що охоплює надто широке коло осіб.
Проте, попри такий проблемний у багатьох аспектах нормативно-правовий акт, законодавці не збираються вносити зміни чи приймати новий, аби врегулювати спірні правовідносини.
На запитання «ЗіБ», чи доцільно чекати рішення КС стосовно люстраційного закону, чи, може, ВР слід самостійно його переглянути, представник Президента у КС Федір Веніславський відповів, що «рішення ЄСПЛ є обов’язковими для виконання, але закон є конституційним, доки КС не визнає його неконституційним. Тому маємо своєрідне зачароване коло». Найефективнішим способом виходу з такого кола може стати рішення КС, яке розставить акценти та встановить, які норми відповідають Основному Закону, а які ні.
Що ж до позиції Офісу Президента, то тривають попередні консультації з приводу можливого проекту. Тому й Суду вдалося почути тільки думку Ф.Веніславського. Що ж стосується визначення кола осіб, на яких має поширюватися люстрація, то «за основу слід взяти критерій, за яким від влади мають бути усунуті особи, які в силу своїх посадових обов’язків були причетні до цементування злочинного режиму Януковича».
Міністерські проекти
Загалом домогтися виконання рішення ЄСПЛ — це завдання Міністерства юстиції. Задля цього у відомстві вже розробили проект, яким передбачено створення спеціальної комісії. Вона буде розглядати скарги та в індивідуальному порядку вирішувати, чи була особа причетна до «злочинного режиму» четвертого Президента.
Втім, у вже згаданому рішенні ЄСПЛ зазначено, що серед принципів, які мають керувати процесом очищення, наведено «презумпцію невинуватості» та «індивідуальну відповідальність». На думку суддів ЄСПЛ, це свідчить про певну неузгодженість між проголошеними цілями закону та фактично оприлюдненими ним правилами.
Міністр юстиції Денис Малюська таку неузгодженість планує подолати шляхом виключення із закону всіх елементів карності та санкційності. Як приклад, у розробленому проекті хочуть прибрати так званий реєстр люстрованих чиновників, адже це порушує право людини на приватне життя.
Головна ідея комісії, яка має бути створена міністерським актом, — поновити особу на посаді або виплатити їй втрачений заробіток. Але чи не підмінятиме вона собою судовий орган? Міністр такої загрози не бачить, бо, за його словами, цей орган буде встановлювати, чи потрібно люструвати чиновника. А питання порушеного права залишиться прерогативою суду. Втім, оцінити його задум можна буде тільки тоді, коли з’явиться проект, що регулюватиме діяльність комісії. До речі, засідати в такій комісії бажано «трійками», аби не порушувати традицій сталінських часів щодо «ворогів народу».
Самоусунення від проблеми
Тож говорити, що ВР і ОП самоусунились від вирішення проблеми, поки що зарано. Але те, що ці суб’єкти владних повноважень зайняли позицію вичікування, є очевидним. Фактично всі учасники слухання дають свою згоду на те, що люстрація — це не що інше, як позбавлення права на працю, порушення презумпції невинуватості і дискримінаційна норма за ознакою професійної належності. Від масової люстрації постраждали сотні професіоналів, що і стало причиною сьогоднішнього кадрового голоду. Адже «старим» кадрам доступ до державної служби перекритий, а перейменовувати органи заради призначення кількох осіб, як показав досвід глави АП/ОП, — справа неблагонадійна.
Що ж стосується молодої плеяди правників, які тільки починають свій професійних шлях, то частина з них підхоплює ідеї західних організацій та повністю переходить на їхній бік, а частина застрягла десь у ліфті. Беззаперечною є теза про небезпеку узурпації влади, і завдання чиновників часів Володимира Зеленського — не перетворити країну на чийсь бізнес-проект.
Водночас ця справа засвідчила глобальну кризу і в системі конституційного контролю. Адже жоден попередній склад КС не самоусувався від оцінок норм закону, та ще й на такий тривалий період. Тим більше що йдеться про акт, який явно порушує права людини.
Єдине, що виправдовує суддів КС, — це загальний острах «суспільного невдоволення», що паралізує сьогодні рішучість у відстоюванні закону чи не всіх органів влади. І, схоже, ніхто із них не готовий простягнути руку допомоги суддям КС. Тож цей «смажений каштан» їм доведеться витягувати із вогню власними руками.https://zib.com.ua/












КС вернулся к открытой части слушаний, чтобы найти зацепки для отмены люстрации



Расім Бабанли та Василь Німченко подискутували щодо того, чи є звільнення на підставі люстраційного закону юридичною відповідальністю.





























Материалы по теме





Какой допустимый разрыв в зарплатах госслужащих, - мнение эксперта


11.06.2020





Таможенникам вдвое повысят зарплату


27.04.2020





К власти предлагают не допускать грантоедов — проект


в„–16 (1470), 25.04—01.05.2020





Когда чиновники должны декларировать обмен валюты пояснили в НАПК


03.04.2020





В наблюдательные советы АО заставят назначать минимум женщин


в„–11-12 (1465-1466), 21.03—03.04.2020





Заполнение e-декларации по новым правилам НАПК: ответы на 44 FAQ предоставили в суде


21.02.2020





Декларирование в 2020 году: чиновники не торопятся, НАПК подгоняет


20.02.2020





Какие нововведения нужно учесть кандидатам на должности госслужащих


в„–5 (1459), 08.02—14.02.2020





Заполнение электронной декларации на сайте НАЗК: пошаговый алгоритм


05.02.2020





В Telegram появился бот, который ищет вакансии на госслужбе


03.02.2020





Как определяются должностные оклады в бюджетной сфере, объяснили в 7ААС


29.01.2020





Зарплаты чиновников ограничат 12 прожиточными минимумами и 10% премий — проект


в„–3 (1457), 25.01—31.01.2020







18.01.2020





Новая форма электронной декларации: какие данные следует вносить в 2020 году


10.01.2020





Госслужащим позволят не знать иностранного языка


в„–50 (1452), 21.12—27.12.2019





Утвержден порядок осуществления дисциплинарного производства на госслужбе (документ)


18.12.2019





Нежелание выполнять свои обязанности влетит чиновнику в копейку


в„–37 (1439), 21.09—27.09.2019





В Офисе Президента задумались над быстрым увольнением госслужащих


21.08.2019





Попытка экс-заместителя главы АП закрыть свое дело о недекларировании и незаконном обогащении оказалась неудачной


в„–29 (1431), 27.07—02.08.2019





Вариант «Z»: Чем люстрация 2019 года будет отличаться от предыдущей


в„–28 (1430), 20.07—26.07.2019





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/143238.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/143238.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Сентябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930