Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Идеальный бред и реальные проблемы введения суда присяжных в Украине

Многие сетуют на судебную систему и ставят под сомнение справедливость вынесенных приговоров. Законотворцы нашли решение — посадить на место судьи диванных критиков. Совсем скоро судьба человека может оказаться в руках общества. В Украине планируют ввести в действие классический суд присяжных.



Нормативна фабула
Як повідомляв «ЗіБ», Міністерство юстиції ініціювало проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження суду присяжних» (№2710). Для його презентації оголосили про прес-конференцію. Планували розповісти про поступове запровадження нібито класичного суду присяжних у нашій країні.
Закон набере чинності через рік після його прийняття. Тобто це може відбутися десь у 2021 році. Причому спершу присяжних залучатимуть лише для розгляду справ, за які передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Ще через рік планується розширити компетенцію суду присяжних, він зможе вирішувати справи за обвинуваченнями в злочинах, відповідальність за які становить від 10 і більше років ув’язнення.
Те ж, що нині в Україні називають судом присяжних, насправді ним не є. Це шефенський суд.
Правда, без адаптації до суворих реалій українського бюджету не обійшлося. До прикладу, кількість присяжних пропонують скоротити з традиційних 12 до 7. Щоправда, того, скільки коштів планують витрачати на суд присяжних, не озвучили, але запевнили, що Міністерство фінансів погодило проект закону перед тим, як його зареєстрували у Верховній Раді. Нині присяжним платять близько 200 грн./год. Платять також і за ознайомлення зі справою.
На думку влади, сьогодні в суспільстві є запит на справедливість, пов’язаний також із низьким рівнем довіри українців до судової влади.
У разі розгляду справ, що передбачають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, лише 0,17% з них закінчуються виправдувальним вироком. Натомість маємо 17% таких вироків у випадку розгляду справи за участю присяжних.
У 2012 році вже були спроби внести зміни до законодавства для того, щоби класичний суд присяжних став реальністю, але зробити цього так і не вдалося. Головною причиною стало те, що в скарбниці не вистачило би грошей на повноцінний інститут.
Тепер представники Мін’юсту цим не переймаються, уважаючи, що про такі «дрібниці» не варто замислюватися. Головне — повністю реалізувати норму щодо суду присяжних, яка, хоч і передбачена і Конституції, досі не мала практичного застосування.
Експерти зазначають, що суд присяжних дійсно зміцнює будь-який політичний режим. За статистичними даними, у Росії 32% населення довіряють судам (порівняно з 13% в Україні). Різницю пояснюють діяльністю суду присяжних.
«Ми дійсно можемо зараз дискутувати щодо окремих положень закону, але сама ідея є дуже вчасною і дуже важливою. Участь народу в здійсненні правосуддя не тільки підвищує свідомість громадян, а й підвищує відповідальність. Критикувати дуже легко, але взяти участь і відповідальність на себе за судьби людей — це дуже важливий крок спроможності нашого суспільства брати відповідальність не тільки на виборах, а й у всьому, що в нашій країні відбувається», — висловив свою думку голова Комітету ВР з правової політики Верховної Ради Андрій Костін.
Водночас експерти вважають, що суд присяжних в Україні стане своєрідним викликом для сторін захисту і обвинувачення, який змусить їх працювати краще. Оскільки судова система має діяти за принципом змагальності, який сьогодні на практиці реалізується не так часто. Аби переконати присяжних, обидвом сторонам доведеться влаштовувати справжні юридичні баталії, практикуючись у риториці та застосуванні законодавчих норм.
Вагомі суперечності
Цікаво, що, за словами чиновників з Мін’юсту, у Державних будівельних нормах для судів ще з 2007 року передбачено розміщення саме класичного суду присяжних. Але на практиці більшість приміщень, навіть недавно реконструйованих чи збудованих з нуля, не враховують необхідності розмістити додаткових учасників процесу. Як правило, присяжні сидять поруч із суддями на подіумі.
Як виглядатиме засідання нового суду присяжних уже через рік, якщо навіть матеріально-технічне забезпечення викликає великі сумніви? Можливо, як у відомому фільмі Микити Михалкова «12», присяжних зачинятимуть у шкільних спортзалах?
Тривалість розгляду справ зазначеної категорії в Україні сьогодні в середньому становить 1,5 року. Звісно, доцільно поставити запитання про те, чи захочуть брати участь у засіданнях люди, яким доведеться на певний час кинути всі свої справи для того, щоби встановлювати справедливість. Окрім того, політолог Михайло Савва зазначає, що необхідно відразу запроваджувати штрафні санкції за відмову від почесного обов’язку, оскільки у випадку їх відсутності весь час виникатимуть проблеми з набранням присяжних.
«Важливим є питання щодо швидкості провадження. Наша модель із одним суддею замість двох дозволить не погоджувати графіки суддів між собою, що значно пришвидшить розгляд справи. Оскільки ми зменшуємо витрати на одного суддю і зменшуємо термін провадження, а отже, і витрати на нього, а таких проваджень розглядається щороку близько 50. Очікується,що в перший рік запровадження суду присяжних бюджет на нього не потрібно буде збільшувати у порівнянні з тим, який закладений зараз на шефенський суд», — запевнив заступник міністра юстиції Олександр Банчук.
До речі, на другий рік дії класичного суду присяжних, до правопорушень, що розглядають присяжні, можуть увійти й пов’язані з корупцією (ч.4 ст.368 Кримінального кодексу). Громадяни зазвичай упереджені щодо чиновників, незважаючи на матеріали конкретної справи чи аргументи захисту.
Крім того, як завжди, у законотворців проблеми з формулюваннями. Згідно з ними участь як присяжного не є обов’язком, оскільки про це не зазначено в Конституції. Водночас бути присяжним згідно із законодавством не є і правом.
Як відбуватиметься відбір присяжних? Це також наразі залишається відкритим питанням. Влада прагне долучити непрофесіоналів і сподівається, що суд присяжних допоможе професійно деформованим суддям, які дивляться на категорії справ уже через певну призму. Водночас не варто забувати, що потенційний присяжний повинен мати щонайменше здорову психіку. На відміну від судді, у звичайної людини немає досвіду абстрагування від власних переконань, а вони можуть бути різними залежно від професійної діяльності. Наприклад, мікробіолог може бути нігілістом, а програміст — належати до релігійної секти.
Чи вдасться українцям сформувати позитивний досвід гри в правосуддя навприсядки з професійними суддями — питання неоднозначне. Учергове може виявитися, що на словах ідея була чудовою, а на практиці її зліплять із того, що було під руками.
P.S. Думки юристів щодо запровадження суду присяжних див. «Справедливість від народу» та в наступних числах «ЗіБ».https://zib.com.ua/












Идеальный бред и реальные проблемы введения суда присяжных в Украине
































Материалы по теме





Можно ли сформировать добропорядочный судейский состав без (обновленного) ОСД?


24.01.2020





Последнюю судебную реформу уже предлагают пересмотреть


14.01.2020





Именно соответствие судьи повышенным требованиям является залогом формирования доверия общественности к человеку в мантии - Екатерина Манойленко


в„–51-52 (1453-1454), 28.12—10.01.2020





Комиссия по правовой реформе вскоре утвердит проект концепции реформирования судоустройства


21.12.2019





Необходим мораторий на реформы судебной власти, — мнение


17.12.2019





Самое главное сегодня — оставить судей в покое, — судья КАС Раиса Ханова


в„–49 (1451), 14.12—20.12.2019





В НШСУ рассказали о предстоящей судебной реформе


12.12.2019





Венецианская комиссия сделала заключение о ВС и органах судейского управления


10.12.2019





Совет Европы обеспокоен перезапуском судебной реформы в Украине


09.12.2019





Было бы правильно принять такой закон о судоустройстве и статусе судей, который никто не хотел бы изменять, 1 председатель комитета ВР по вопросам правовой политики Ирина Венедиктова


в„–48 (1450), 07.12—13.12.2019





Успешная правовая реформа должна иметь две составляющие: комплексный профессиональный подход и четкую коммуникационную стратегию


в„–46 (1448), 23.11—29.11.2019





Комиссия по правовой реформе определилась с концепцией: что ждет судей и адвокатов


18.11.2019





ВККС не будет руководить одно лицо, а за Верховным Судом будут пристально наблюдать


в„–44 (1446), 09.11—15.11.2019





Опубликован Закон о новой судебной реформе (документ)


06.11.2019





Президент согласовал старт новой судебной реформы


04.11.2019





Законопроект № 1008 — рекордсмен по количеству замечаний со стороны международного сообщества, — НААУ


24.10.2019





На законопроект №1008 необходимо наложить вето, — член ВККС А.Дроздов


22.10.2019





Для членов ВСП придумали особую формулу увольнения за недобропорядочность, в которой юрист голову сломает


в„–41 (1443), 19.10—25.10.2019





ВР приняла судебную реформу по проекту №1008


16.10.2019





Судебной власти предлагают добавить политические цели для равенства между ветвями


в„–40 (1442), 12.10—18.10.2019





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/141097.html]Читать все




































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/141097.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Июнь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930