Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Как рассчитать пеню по договору, пояснил ВС

Банк имеет право на взыскание пени, которая исчисляется в процентах от суммы, за каждый день просрочки исполнения обязательства. Такое заключение сделал ВС в постановлении №369/10890/15-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».



Верховний Суд
Іменем України
Постанова
10 жовтня 2018 року м.Київ №369/10890/15-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
суддів: ЛЕСЬКО А.О., ПРОРОКА В.В., СІМОНЕНКО В.М., ФАЛОВСЬКОЇ І.М. (суддя-доповідач),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2016 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17.11.2016,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до Особи 1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 12.08.2011 між ПАТ «Акцент-Банк» та Особою 1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 10.08.2013. Оскільки позичальник не виконала належним чином своїх кредитних зобов’язань, у неї виникла заборгованість перед кредитором, яка станом на 30.09.2015 становить 62205,69 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом — 3343,91 грн., заборгованість зі сплати процентів — 4,10 грн., заборгованість за комісією за користування кредитом — 1800 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання — 67192,36 грн., з урахуванням частково стягнутої заборгованості за кредитним договором у розмірі 10134,68 грн. Також позивач має право на стягнення 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 3110,28 грн. штрафу (процентна складова). Отже, загальна заборгованість позичальника перед кредитором становить 65815,97 грн.
На підставі викладеного ПАТ «Акцент-Банк» просило стягнути з Особи 1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 65815,97 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Особи 1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» за кредитним договором від 12.08.2011 штраф (фіксована частина) — 500 грн., штраф (процентна складова) — 3110,28 грн., а всього — 3610 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з Особи 1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» судові витрати у розмірі 1218 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право на стягнення пені у кредитора виникло з наступного дня, з якого почала виникати заборгованість, а до суду останній звернувся лише у жовтні 2015 року, тому пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред’явлення позову, тобто строку позовної давності, визначеного в п.1 ч.2 ст.258 ЦК.
Ухвалою АСКО від 17.11.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судом першої інстанції, а також зазначив, що згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості останнє нарахування пені за порушення строків розрахунків банком було здійснено саме 30.09.2015, попереднє нарахування пені було здійснене 29.11.2013. Позивачем до матеріалів справи не було надано детального розрахунку нарахування пені за останній рік. З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості дійти висновку про обґрунтованість розміру нарахування позивачем відповідачу пені за порушення строків розрахунків за останній рік.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Акцент-Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не подав заяви про застосування строку позовної давності. Судами безпідставно застосовано позовну давність до вимог про стягнення пені без заяви про застосування строку позовної давності.
У решті судові рішення не оскаржуються, а тому відповідно до ч.1 ст.400 ЦПК судом касаційної інстанції не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
12.02.2018 справу передано до ВС.
У ч.3 ст.3 ЦПК визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У ч.2 ст.389 ЦПК встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У ч.1 ст.402 ЦПК визначено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст.400 цього кодексу.
Відповідно до чч.1 і 2 ст.400 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суди встановили, що 12.08.2011 між ПАТ «Акцент-Банк» та Особою 1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 10.08.2013.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.02.2014 позов ПАТ «Акцент-Банк» до Особи 1 задоволено частково. Стягнуто з Особи 1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10134,68 грн., яка становить: заборгованість за кредитом — 3343,91 грн., заборгованість зі сплати процентів — 4,10 грн., заборгованість зі сплати комісії — 1800 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором — 3343,91 грн., штраф (фіксована частина) — 500 грн., штраф (процентна складова) — 1142,76 грн.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість позичальника перед кредитором станом на 30.09.2015 становить 72340,37 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом — 3343,91 грн., заборгованість зі сплати процентів — 4,10 грн., заборгованість за комісією за користування кредитом — 1800 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання — 67192,36 грн.
У ч.1 ст.526 ЦК передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК).
Відповідно до чч.1 та 2 ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення §1 гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами норм матеріального права при ухваленні судових рішень в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені.
Судова колегія частково погоджується з доводами касаційної скарги в цій частині, враховуючи таке.
Щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги стст.549, 550, 551 ЦК, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов’язання (ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК) з першого дня прострочення та доти, доки зобов’язання не буде виконане.
Період, за який нараховується пеня за порушення зобов’язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов’язання. Тобто пеня може нараховуватися на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов’язання (зокрема щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі.
Отже, позивач має право на стягнення пені за прострочення виконання зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Вказані висновки викладені у постанові Великої палати ВС від 4.07.2018 у справі №14-154цс18.
Як установлено вище, строк дії договору закінчився 10.08.2013, а рішення суду про стягнення заборгованості з боржника ухвалено 21.02.2014.
Проте апеляційний суд не встановив, чи відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.02.2014, чи виконано це рішення повністю або частково, отже, не встановив, на яку суму і за який період позивачем нараховано пеню.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК).
Суд першої інстанції безпідставно застосував строк позовної давності один рік до пені без заяви відповідача про застосування наслідків спливу такого строку.
Згідно з ч.1 ст.259 ЦК позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до п.5.5 кредитного договору термін позовної давності за вимогами, зокрема про стягнення пені за цим договором, установлюється сторонами тривалістю 5 років.
Проте вказані умови кредитного договору про збільшення строку позовної давності апеляційний суд залишив поза увагою.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов’язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Отже, суд апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені не встановив, чи відбулося виконання рішення суду про стягнення заборгованості з боржника, не перевірив належним чином наданий банком розрахунок пені, не перевірив суму боргу, на яку вона нараховується.
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що сторони кредитного договору збільшили строк позовної давності за всіма вимогами, зокрема і за пенею, а відповідачем не подано заяви про застосування строку позовної давності, отже, безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції про застосування строку позовної давності один рік до штрафних санкцій.
Оскільки суд апеляційної інстанцій порушив норми процесуального права в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не дослідив зібраних у справі доказів, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, то відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судового рішення.
Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.411 ЦПК.
Керуючись стст.400, 402, 409, 411, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17.11.2016 в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк» до Особи 1 про стягнення пені скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.https://zib.com.ua/












Как рассчитать пеню по договору, пояснил ВС





























Материалы по теме





Интерес прессы к должностному лицу не является основанием для возбуждения иска


в„–52 (1402), 29.12—11.01.2019





ВС высказался отностельно приобретенной квартиры с жителями в нагрузку


в„–52 (1402), 29.12—11.01.2019





ВС: Пенсию умершего наследники получат независимо от дотаций из бюджета


в„–1 (1403), 12.01—18.01.2019





ВС высказался относительно обоснования обеспечения иска


в„–52 (1402), 29.12—11.01.2019





ВС назвал три признака самоуправства


в„–52 (1402), 29.12—11.01.2019





ВС высказался о компенсации расходов на правовую помощь


в„–51 (1401), 22.12—28.12.2018





ВС: Ответственность главного бухгалтера не исключает вины самого плательщика алиментов


в„–51 (1401), 22.12—28.12.2018





ВС высказался относительно оформления права собственности на гараж без оригинала документа


в„–50 (1400), 15.12—21.12.2018





ВС: Страховое возмещение должно соответствовать размеру оцененного вреда


в„–50 (1400), 15.12—21.12.2018





ВС: Досрочное погашение долга не является основанием для начисления процентов


в„–50 (1400), 15.12—21.12.2018





ВС: Работник не может самостоятельно продолжать отпуск, даже в случае болезни


в„–49 (1399), 08.12—14.12.2018





ВС: Обосновывать размер алиментов в решении суд не обязан


в„–50 (1400), 15.12—21.12.2018





Размер морального вреда, определенный судами, нельзя обжаловать в ВС


в„–50 (1400), 15.12—21.12.2018





ВС: Пострадавший в ДТП имеет право взыскать ущерб непосредственно с виновника


в„–49 (1399), 08.12—14.12.2018





ВС: Обязанность оплачивать коммунальные услуги возникает в случае их получения


в„–49 (1399), 08.12—14.12.2018





Верховный Суд определял стоимость ошибки чиновника


в„–49 (1399), 08.12—14.12.2018





ВС: Очередь на жилье можно ускорить через суд


в„–49 (1399), 08.12—14.12.2018





Когда применяют процедуру поворота исполнения решения, пояснил ВС


в„–48 (1398), 01.12—07.12.2018





ВС: Согласование с фиктивностью договора не лишает обязанности выполнения


в„–49 (1399), 08.12—14.12.2018





ВС: Наличие расписки свидетельствует о долговом обязательстве


в„–47 (1397), 24.11—30.11.2018





Загрузить больше публикаций









Комментарии





К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —





















[url=http://zib.com.ua/ru/comments/135771.html]Читать все









































































[url=http://zib.com.ua/ru/print/135771.html]
[url=#][/url]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Карта землятрясений
Видео дня
Календарь публикаций
«    Январь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031