Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

Почему законодательство совершенствуется, а контрафакта не становится меньше

Таможенники Одесчины сокращают количество случаев приостановления товара, чтобы улучшить результативность работы. Но нежелание правообладателей втягиваться в орбиту отечественного судопроизводства, а также ненадлежащим образом заполненные бумаги сводят на нет все старания.








Підстави для затримки
Одним із головних завдань держави, про яке не втомлюються говорити можновладці, є зацікавлення іноземних інвесторів. Однак самі інвестори не поспішають заходити на український ринок, адже перепони чатують на них відразу ж після перетинання кордону. За кілька останніх років імпортери скаржилися на непередбачуваність торговельної політики України, низьку якість інфраструктури, надмірну бюрократію та погане технічне оснащення митниці, а головне — на відсутність належного юридичного захисту порушених прав, у тому числі прав інтелектуальної власності.
Про останній пункт, а саме — про те, які стратегії використовують українські митники, аби захистити правовласників в Україні, фахівці дискутували під час конференції «Захист прав та судова експертиза у сфері інтелектуальної власності», ініційованої Асоціацією правників України. Спілкування у формі hard talk, тобто «жорсткої» розмови, відбулося між одеським митником Артемом Тищенком та адвокатом, патентним повіреним Анною Кравчук.
Одне із запитань від представників адвокатської спільноти, яке озвучила А.Кравчук, стосувалося критеріїв, на які звертають увагу митники, приймаючи рішення про зупинення митного оформлення товарів, що стосуються об’єктів права ІВ.
А.Тищенко зауважив, що всі дії інспекторів, а також джерела інформації, які вони використовують, приймаючи ті чи інші процесуальні рішення, визначенні в чинному законодавстві. Самовільно відійти від запропонованого алгоритму держслужбовці змоги не мають. Зокрема, у ст.400 Митного кодексу передбачено, що перевірка інформації про товар здійснюється на підставі даних, які містяться в Митному реєстрі, а також відомостей, наданих Державною фіскальною службою.
Спрощує та пришвидшує перевірку інформації використання Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, яка може містити відомості, що змусять митників посилити пильність. Наприклад, до АСАУР уносяться негативні історії експортерів чи імпортерів, раніше помічених у порушені законодавства про ІВ.
Таку інформацію система видає у вигляді оперативного повідомлення, якщо в документах фігуруватимуть знайомі їй імена фізичних чи назви юридичних осіб. А також дані, здобуті в ході спеціальних операцій (наприклад «Д’Артаньян», «Респект» тощо). Зазначені операції митники проводять щорічно стосовно різних груп товарів з метою виявлення тих із них, які прямо чи опосередковано порушують права ІВ.
Отже, підсумував митник, визначення того, чи містить товар ознаки незаконного використання об’єкта прав ІВ, відбувається безпосередньо під час перевірки, а також на підставі додаткових відомостей, отриманих від суб’єктів господарювання: виробників товару, імпортерів чи експортерів.
Допомога від правовласників
Допомагає митникам прийняти рішення про зупинку товару й інформація, що міститься в заявах правовласників. Тому фахівець закликав останніх переглянути свій підхід до заповнення цих документів. Наприклад, він зауважив, що більшість правовласників подають типові заяви протягом кількох років, хоча доцільніше було б переглядати їх зміст щорічно. Також важливо надати інформацію в максимально можливих обсягах про ознаки контрафактності товару.
Так, у заяві є розд.7, де чітко сказано: «Інформація про контрафактні товари». Мабуть, ця графа, зауважив доповідач, заповнена в 15—20% поданих заяв. Крім того, дуже важливою є комунікація з правовласниками, оскільки деякі питання можуть узгоджуватися по телефону або електронною поштою. Тож А.Тищенко закликав указувати в документах усі можливі засоби зв’язку.
Якщо митники дійдуть висновку, що товар тим чи іншим чином порушує права ІВ, може мати місце складання адміністративного протоколу й передання справи до суду. Торік було 9 таких справ. У 5 з них рішення винесені на користь митниці, у 4 — на користь власників товару.
На Одещині, зазначив А.Тищенко, правовласники переважно виграють ті справи, в яких сума товару не перевищує 500 тис. грн. Якщо ж вона є вищою, власники залучають до захисту своїх інтересів високооплачуваних фахівців, тоді як правовласники воліють утриматися від активних, а головне, недешевих дій. Таку практику фахівець уважає хибною, оскільки переконаний, що останні мають відстоювати свої права в будь-якому разі.
Митні перспективи
За результатами судового розгляду може бути ухвалено рішення про конфіскацію товару з подальшим його переданням установам соціальної спрямованості або ж про його знищення. Правників найбільше цікавило, чи можливе потрапляння такого товару на ринок.
А.Тищенко припустив можливість повторного введення конфіскованого товару в обіг. Однак подібних випадків у своїй практиці не пригадав. Це й не дивно, адже конфіскований товар виходить з-під юрисдикції митниці й підпадає під контроль інших органів.
Щодо спрощеної процедури знищення товару, то фахівець уважає її найбільш простою, а головне — найбільш контрольованою. Саме тому така процедура була й залишається найбільш прийнятною для правовласників.
Аби товар був знищений, правовласник має відібрати його зразки та провести експертизу. Якщо права ІВ порушуються й товар підлягає знищенню, юрист порадив укладати договір із власником товару, в якому чітко прописувати всі етапи, які передують знищенню партії, та власне знищення. Особливо варто звертати увагу на терміни виконання. Адже законодавство передбачає процесуальні строки для реалізації адміністративного протоколу в 6 місяців.
Щодо можливих законодавчих змін, спрямованих на зменшення кількості контрафактного товару на ринку України, а також на поліпшення роботи митних органів, то спеціаліст зауважив, що вони необхідні. Так, у Європі митне законодавство змінюється в середньому раз на 10 років. В Україні останні масштабні зміни відбулись у 2012-му, коли була прийнята нова редакція МК. Проте, незважаючи на численні новації, до нового кодексу перейшли положення, що діяли у 2006—2007 рр.
Сьогодні ж митникам необхідні уточнення щодо вичерпання прав, а також запровадження процедури знищення малих партій товару.
А ось правникам, зазначила А.Кравчук, хотілося би більшої прозорості та оприлюднення статистичних даних, як це робиться в Європі. Так, митні органи в Старому світі щорічно публікують статистику зупинення та звіти на сайті Європейської комісії. Крім того, постійно переглядаються механізми захисту інтересів правовласників. Останній перегляд відбувся 9.10.2018. За його результатами ухвалено низку рішень, у тому числі й уведення автоматизованої системи на блокчейнах з метою спрощення відстежування порушення прав ІВ. Такого ж ставлення до правовласників юристи очікують і в Україні.

ПРЯМА МОВА
Анна КРАВЧУК,
член ради комітету Асоціації правників України з інтелектуальної власності, адвокат, патентний повірений:
— Не лише Україна страждає від контрафактного товару. Згідно з оцінками 5% товару, завезеного до Європейського Союзу, є контрафактним. Найбільшу частину становлять сигарети, на другому — іграшки.
Наразі правовласники подали близько 10 тис. заяв, ініційовано 41 тис. процедур, 27 млн одиниць товару знищується щорічно. Іноді ініціюються судові справи, коли імпортер не згодний з тим, що має місце порушення прав ІВ.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Календарь публикаций
«    Октябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031