Авторизация

 
  •  В Украине на данный момент насчитывается более 30 тысяч мусорных свалок 
  •  Сенат США предлагает расширить «закон Магнитского» на весь мир 
  •  Зафиксировано максимальное распространение нового для Украины гриппа А H2N2 "Гонконг" 
  •  В мире увеличивается количество людей, страдающих от социофобии 

Українські зимові традиції: Різдвяний піст і свята у грудні

Україна багата не тільки талановитими людьми, але й давніми традиціями, які пов’язані з найрізноманітнішими сторонами життя: від народження й хрестин до проводів у інше буття. Та все ж більша частина українських традицій пов’язана з християнськими святами й пам’ятними датами, яких упродовж року є дуже багато. Якщо уважно прослідкувати, скільки значних свят, які традиційно святкують в Україні, є у народному календарі, то можна помітити, що взимку таких знакових днів найбільше. 

Чи дивно, що пора року може відігравати важливу роль у формуванні народних традицій? Мабуть, ні, бо традиції святкування визначних подій будь-якого народу формувалися під впливом вимог сезону, адже все залежало від об’ємів роботи й кількості вільного часу в кожен період. І мабуть, зима в Україні дуже багата на святкові традиції саме тому, що якраз у холодну пору року, коли польові роботи вже були закінчені, у людей залишалося достатньо вільного від весняно-осіннього трудового марафону часу, щоб приділити його святковим розвагам.   

Початок зими в Україні співпадає з початком Різдвяного посту. Мабуть, варто уточнити, що цей піст починається ще наприкінці осені – 28 листопада, відразу після вшанування пам’яті святого апостола  Пилипа, тому Різдвяний піст ще називають Пилипівкою. Різдвяний піст досить довгий і триває 40 днів – увесь грудень, аж до 6 січня включно. У цей період люди мають не просто відмовлятися від скоромної їжі, але намагатися очиститись духовно, щоб, коли прийде Різдво Христове, бути готовим гідно зустріти одне з найбільших християнських свят. 

Упродовж усього Різдвяного посту забороняється споживати скоромну їжу: м'ясо, молоко, яйця й інші продукти тваринного походження. Та все ж Різдвяний піст не такий суворий, як Великодній, отож по суботах і неділях, а також у великі християнські свята, такі як Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня); День святої великомучениці Катерини (7 грудня); День святого апостола Андрія Первозваного (13 грудня); День святителя Миколи Мирлікійського Чудотворця (19 грудня), дозволяється їсти рибу. Такий більш м’який варіант посту пов’язаний із тим, що під час Різдвяного посту люди готуються зустрічати народження Христа, а ось у час Великоднього посту всі християни перебувають у скорботі, готуючись зустріти гіркий день розп’яття Спасителя на хресті. Крім того, упродовж першого місяця зими відзначається досить багато свят, які, за українськими традиціями, мають бути веселими й безтурботними.

Отож згадаємо які свята традиційно відзначаються в Україні протягом грудневого святково марафону. Перш за все згадаємо одне з найшанованіших українцями свят – Введення в храм Пресвятої Богородиці, або ж, як іще називають це свято, Третя Пречиста, чи Введення. Святкується Третя Пречиста 4 грудня, отож є сенс згадати, що в Україні традиційно саме цим світлим святом завершується осінній сезон і починається зимовий. Святкуванням Введення в храм Пресвятої Богородиці люди приваблюють до себе багатство й добробут на увесь прийдешній рік.

Не встигли провести Третю Пречисту, а на порозі вже нове, дуже шановане серед українських дівчат свято. 7 грудня зустрічаємо День святої великомучениці Катерини, яка вважається покровителькою незаміжніх дівчат, а також покровителькою вчителів, освічених людей і науковців, бо незважаючи на свій юний вік (свята великомучениця загинула у 17 років) великомучениця Катерина була дуже освідченою й мудрою людиною. Починаючи ще з часів Київської Русі-України, дівчата традиційно збираються на вечорниці й просять великомученицю про вдале заміжжя, а також гадають і ворожать, звертаючись до цієї святої. 

Тільки-но дівчата встигли побачити у снах своїх суджених, як на порозі вже нове зимове свято – День святого апостола Андрія Первозваного. 13 грудня у всьому християнському світі  вшановують пам'ять святого апостола, ім’я якого у перекладі означає «мужній». В Україні День святого апостола Андрія Первозваного вважається святом парубків, яким у цей день дозволено пустувати і навіть робити невелику шкоду. Хоч свято християнське, але в українській традиції воно має язичницький, дохристиянський характер. Наприклад, дівчата гуртом випікають великий солодкий корж із діркою посередині, який називають «калита», і потім підвішують його на червоній нитці під стелею так високо, щоб парубок міг дістати до коржа, тільки підстрибнувши. Більше того, парубок має відкусити шматок калити. У День святого апостола Андрія Первозваного, як і на День святої великомучениці Катерини, дівчата також ворожать і просять святого подарувати судженого. 

Після веселого святкування Дня святого апостола Андрія Первозваного встигає минути всього лише декілька днів, а у двері вже стукає наступне свято. День Варвари-великомучениці, або, як кажуть у народі, Варвари, святкують 17 грудня. Традиційно в Україні цей день відзначають тільки жінки, яким гріх прати, білити й місити глину, дозволяється лишень вишивати й сукати нитки. У День Варвари-великомучениці незаміжні дівчата можуть нарізати гілочок із вишень і поставити їх у воду, щоб подивитися, чи розквітнуть ці гілочки на Різдво. Народне повір’я каже, що розквітла на Різдвяні свята гілочка вишні віщує дівчині швидкий шлюб.

19 грудня в Україні святкують День Святого Миколая, або ж Зимового Миколая. Вважається, що за життя Святий Миколай, який був заможною людиною, піклувався про бідних, але не бажав, щоб люди знали, хто про них турбується. Мабуть, саме через це й народилась традиція у День Святого Миколая нишком дарувати невеличкі подарунки. З давніх часів в Україні батьки малих дітей підтримують цю традицію і дарують своїм малюкам невеличкі подарунки (як іще кажуть, гостинчики) таким чином, щоб діти не здогадувалися, хто це зробив. Найчастіше, коли діти вже заснули, батьки засовують подаруночки під подушки, а на ранок дивуються цим гостинцям так само, як і діти, щоб підтримати дитячу віру в диво, яке вночі звершує Святий Миколай. Хоча радянська влада довгі роки намагалася зламати в Україні цю традицію, батьки все одно в ніч на Миколая підсовували подарунки своїм дітям під подушки й дарували особливе печиво, яке називається «миколайчики», а вдень влаштовували гостину, щоб відсвяткувати День Святого Миколая. 

Мабуть, потрібно наголосити, що цьогорічна головна ялинка країни буде встановлена на площі перед Софіївським собором у Києві, а замість Діда Мороза, який був нав’язаний українцям спеціальною постановою ЦК ВКПБ у 1937 році, радість дітям і дорослим знову даруватиме Святий Миколай.

22 грудня відзначатимемо День Святої Анни (Ганни), яка була матір’ю Пресвятої Богородиці діви Марії. За народним віруванням, саме у цей день літо зустрічається із зимою, як і на Стрітення. День Святої Анни співпадає з днем зимового сонцестояння (найкоротший день року), тому цей день ще називали «народинами сонця». З давніх часів це свято вшановували вагітні жінки, які протягом усього дня не повинні були робити хоч що-небудь. В Україні з Дня Ганни починали виробляти Різдвяні прикраси, а також прибирати оселі (як зараз кажуть, робити генеральне прибирання). 

Ось так, постом і святкуваннями, починається зима в Україні. І вже час поглянути на календар, щоб пригадати колись забуті українські традиції. Але ж як цікаво в Україні переплітаються такі, здавалося б, різнополюсні вірування – християнство і язичництво, глибока віра у Бога і вшанування традицій, які народились задовго до розповсюдження християнства на теренах Київської Русі. 

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Новости
  • Последние
  • Читаемое
  • Комментируют
Календарь публикаций
«    Декабрь 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031