Авторизация

 
  •  Причиной смертельной перестрелки в Днепре назвали "экономические интересы" 
  •  Сeпаратисты сбили беспилотник OБСE в райoнe Дoнeцкoй фильтровальной станции 
  •  Донецк и Авдеевка oстались без воды 
  •  Бoeвики oбстрeливали украинскиe пoзиции из «Градов» и минометов 

«Я два роки дихав за допомогою кисневого концентратора»: першого в Україні пацієнта з пересадженими легенями виписали з лікарні

— Навіть не віриться, що я перший, кому в Україні пересадили легені! — каже 56-річний львів'янин Віктор Бабій. — Радий, що лікарям усе вдалося зробити, і дуже вдячний їм. Ми з дружиною сина одружили, здоров'я я поправив, тепер можна й онуків просити.

Зараз Віктор бадьоро встає з ліжка, одягається без задишки, ходить гуляти надвір і займається на велотренажері. Ще місяць тому про таке він міг лише мріяти.

— Люди, які просто ходять і дихають, не замислюються про це, — каже Віктор. — Вони навіть не уявляють, як страшно, коли тобі не вистачає кисню і ти не можеш робити елементарні речі. Декілька кроків по квартирі — і вже не вистачало повітря, зняв светр — треба перепочити. У мене була бульозна емфізема легень, яка іноді виникає у чоловіків після 40 років. Як пояснили лікарі, мої легені були вкриті маленькими пухирцями повітря й організм не отримував достатньої кількості кисню. Врятувати мене могла лише трансплантація. Решта — це лише підтримувальна терапія.

Пів року Віктор стояв у листку очікування органу у Львівській лікарні швидкої допомоги. А коли зателефонували та повідомили, що, можливо, йому пересадять легені, вони з дружиною одразу зібралися та поїхали.

— Ми одружені вже 34 роки, і бачити, як рідна людина мучиться, а ти нічим допомогти не можеш, дуже тяжко, — розповідає дружина Віктора Алла. — Особливо страшно спочатку, а потім страх притуплюється, і такий стан стає твоїм щоденним життям. Постійно живеш у напрузі. Ми дуже сподівалися на трансплантацію. Якось нас уже запрошували до клініки, але легені Віктору не підійшли. А цього разу все склалося.
«Я два роки дихав за допомогою кисневого концентратора»: першого в Україні пацієнта з пересадженими легенями виписали з лікарні
«Дуже страшно, коли рідна людина страждає, а ти нічим не можеш допомогти, – зізнається дружина Віктора Алла. — Але зараз чоловік почувається набагато краще»

Хвороба почала проявлятися у Віктора понад десять років тому. Чоловік працював механіком на швейній фабриці. Якось став помічати, що коли підіймає щось важке, з'являється задишка. Згодом від фізичних навантажень довелося відмовитись повністю. А протягом останніх трьох років не міг навіть вийти з дому. І два роки дихав за допомогою кисневого концентратора.

— Спочатку Віктору не могли поставити діагноз, не розуміли, чим викликані слабкість і задишка, думали, може, серце, — згадує Алла. — І лише обстеження на комп'ютерному томографі показало, що проблема у легенях. Ще чотири роки тому, коли Віктор уперше потрапив до лікарні, лікарі сказали, що це не лікується. Пояснили, що допоможе лише трансплантація. Але це звучало як щось нереальне, бо в Україні пересадки легень не робили, а грошей на «закордон» у нас не було.

Я вдячна рідним донора. Розуміючи, що їхню близьку людину врятувати вже не вдасться, вони дозволили взяти її органи, щоб зберегти життя моєму чоловікові, ще чотирьом людям виконати трансплантацію серця, печінки та нирок, а одній людині відновити зір, пересадивши рогівку ока.


«У 80% випадків, коли людина вмирає, її легені непридатні для трансплантації»



— Якщо врятувати пацієнта неможливо і в нього констатують смерть мозку, у легенях починаються незворотні зміни, що призводять до того, що у 80% випадків вони стають непридатними до трансплантації, — пояснює кардіохірург Львівської лікарні швидкої допомоги Ігор Гуменний. — Також у донора та реципієнта має збігатися група крові, бо згідно з українським законодавством донор може бути лише одногрупним. Наприклад, у Польщі та Німеччині дозволено трансплантувати органи від донора з першою групою крові та резусом «мінус» реципієнтам з іншими групами крові. Думаю, ми теж до цього скоро дійдемо.

Важливим є і розмір грудної клітки: при трансплантації легень дозволяється відмінність у розмірах грудного каркаса донора та реципієнта до 10 відсотків. В залежності від хвороби реципієнта за формулою виводиться припустима похибка. Якщо ж ми трансплантуємо, наприклад, нирки чи печінку, питання не стоїть так гостро: ці органи перебувають у черевній порожнині, яка має достатній розмір.


Читайте також: «Я не відчуваю, що моє серце жіноче. Працює воно добре»: в Інституті серця провели 14-ту цього року в Україні трансплантацію
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий