Авторизация

 
  •  Мексика заработала на хеджировании цен на нефть $2,65 млрд 
  •  Башар Асад отверг требования установить в Алеппо перемирие 
  •  Бейонсе стала самой номинированной певицей в истории "Грэмми" (ВИДЕО) 
  •  В день Святого Николая в Киеве откроют резиденцию Санта Клауса 

Роман Куйбіда: «Очищення суддівського корпусу не дасть жодного результату, якщо не створити нові правила для судової системи»

Після обрання нового парламенту в Україні може бути ухвалений закон, який фактично передбачає проведення в рамках чинної Конституції нової судової реформи. Такий законопроект розроблено Міністерством юстиції за активної участі громадськості і готується до подання на експертизу Венеціанської комісії. Його співавторами стали представники громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». З одним з них – Романом Куйбідою, що є експертом Центру політико-правових реформ із судівництва, ми й вирішили поговорити на тему очікуваних в судовій системі перетворень.

Роман Куйбіда: «Очищення суддівського корпусу не дасть жодного результату, якщо не створити нові правила для судової системи»

Спрощення судового устрою

- Серед суддів сьогодні ходить чимало розмов про новації, які очікуються з можливим прийняттям парламентом розробленого за вашої участі законопроекту «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів». Особливо хвилює їх процедура спрощення судової системи за рахунок зменшення кількості спеціалізованих судів. Чи не могли б ви пролити світло на це питання?

- Так, дійсно у вказаному законопроекті міститься норма, яка передбачає відмову від окремої вертикалі господарських судів. Адже вони розглядають ті самі приватноправові спори, що й суди цивільної юрисдикції, виділені здебільшого за суб’єктною ознакою. Процедури господарського і цивільного судочинства не повинні мати принципових відмінностей. Тому місцеві господарські суди пропонується реорганізувати в окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ, які розглядатимуть, крім цивільних (господарських) справ, також окремі категорії кримінальних справ. Це дасть можливість зменшити навантаження на місцеві загальні суди (у минулому році воно складало 67 справ на одного суддю в місяць, коли на суддю окружного господарського суду припадало лише 17 справ).

- Які зміни торкнуться апеляційної інстанції господарських судів?

- Повноваження щодо розгляду господарських справ в апеляційній інстанції перейдуть в апеляційні суди з розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення. Вони діють у кожній області, на відміну від апеляційних господарських судів, яких є по одному на декілька областей. Це сприятиме кращій доступності апеляційної інстанції для суб’єктів господарювання. Для інформації: навантаження на одного суддю апеляційного загального суду минулого року становило 18 справ у місяць, а апеляційного господарського суду – 11 справ у місяць. Тобто передання таких справ з восьми малозавантажених апеляційних господарських судів до 27 апеляційних судів, які діють на рівні області, суттєво не позначиться на навантаженні останніх.

Господарські справи в касаційній інстанції буде передано від Вищого господарського суду до Вищого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, тобто фактично йдеться про об’єднання цих двох судових інстанцій.

Цікаво, що в європейських країнах, якщо й є суди господарської спеціалізації (комерційні, торгові суди), то лише на нижчому рівні. Те саме пропонується зробити й в Україні, залишивши господарську юрисдикцію на рівні місцевих судів з розгляду цивільних і кримінальних справ. 

В Україні господарські суди розглядають менше 4 відсотків судових справ. Фінансуються вони майже так само як адміністративні суди, які розглядають усемеро більше справ. Таку громіздку вертикаль господарських судів як в Україні мають лише Росія, Білорусь і деякі країни Центральної Азії, - наприклад, Казахстан, Туркменістан.

У перспективі слід буде відмовитися від окремого Господарського процесуального кодексу. Його положення, які забезпечують оперативність процесу, потрібно буде імплементувати в Цивільний процесуальний кодекс. Така ж реформа має зачепити й відповідні кодекси матеріального права.

Таким чином, система судів загальної юрисдикції, запропонована законопроектом, дозволить оптимізувати навантаження на суди і суддів, що пришвидшить розгляд значної кількості справ і підвищить доступність судів, та зменшити видатки на судову систему.

- Яких змін слід очікувати суддям адміністративних судів?

З огляду ж на те, що апеляційні адміністративні суди сьогодні отримують найбільше навантаження в Україні (на одного суддю в середньому припадає 178 справ у місяць), законопроектом запропоновано передати наявні у них соціальні спори для розгляду в апеляційній інстанції окружним адміністративним судам, де порівняно невелике навантаження – 30 справ на одного суддю, значну кількість з яких вони вирішують швидко в порядку письмового провадження. 

Передача 27 окружним адміністративним судам справ з дев’яти апеляційних судів не сильно збільшить навантаження на них. 

Хоча насправді питання системи судів не є першим за важливістю запропонованих судовою реформою перетворень у судовій системі і цікавить, мабуть, лише суддів, але не користувачів послуг судів. 

Зазначу, що Верховний Суд узагалі пропонує скасувати систему спеціалізованих судів, яка народилася уже за часи незалежності України, поки що залишивши її лише на касаційному рівні. Це, разом із розширенням деяких адміністративних повноважень, дозволить йому легше контролювати суди. Але контроль в судовій системі може бути лише процесуальним, тобто через перегляд судових рішень у вищій інстанції.

За нашими ж розрахунками, втілення пропозицій Верховного Суду дуже сильно збільшить навантаження на суди першої і апеляційної інстанцій. Якщо за основу взяти статистику минулого року, то навантаження на місцеві загальні суди зросте більш як на 10 відсотків, а на апеляційні – більш як утричі.

Ми розуміємо, що після кожного проведення судової реформи найбільше страждають судді судів низового рівня, а відтак страждає якість правосуддя. Тому запропоновані нашим законопроектом зміни навпаки покликані частково розвантажити їх.

Доступність правосуддя

- Якщо питання системи є другорядним у переліку змін, передбачених новою судовою реформою, то які зміни є пріоритетними?

Першочерговими заходами, на мій погляд, можна назвати деякі важливі процесуальні механізми, які полегшують доступ громадян до правосуддя. Йдеться, наприклад, про механізми, які дадуть можливість припинити «суддівський футбол», коли суди повертають позови через непідсудність або неналежність розгляду справи до їхньої юрисдикції. 

Щоб вирішити це питання, запропоновано такий процесуальний механізм, за якого суддя, отримавши заяву, що не відповідає компетенції його суду, повинен скерувати її до того суду, який уповноважений її розглядати. Якщо ж і там за цією завою відмовляться відкривати судове провадження, то вона має бути скерована до Верховного Суду, який в досить короткий термін повинен розібратися з належною юрисдикцією. 

У разі відкриття судового провадження за відповідною заявою та ухвалення судового рішення уже не можна буде його скасовувати у вищій інстанції лише на тій підставі, що суд цієї юрисдикції був некомпетентним її розглядати. 

Прогресивними змінами можна також назвати запровадження судовою реформою системи електронного правосуддя. 

- Як вона буде працювати?

- Зараз в деяких судах уже використовується в експериментальному режимі механізм інформування про розгляд справ в суді електронною поштою, а також надсилання таким чином судових рішень та судових повісток. Щоправда, це відбувається паралельно з паперовим обігом. Але технічні можливості для запровадження системи електронного правосуддя уже створені. Залишилося лише перейти на режим електронного документообігу. Тоді до суду можна буде звернутися із заявою чи позовом електронною поштою, що значно зекономить час позивачів, які не будуть змушені через це йти до канцелярії суду та стояти там в черзі. Також за лічені секунди можна буде отримати від суду електронною поштою ухвали та рішення, судові виклики і повідомлення.

- Чи не призведе це до масових фальсифікацій з боку інтернет-користувачів?

- Ні, тому що для звернення до суду не можна буде використовувати будь-які електронні поштові скриньки. Для цього кожна фізична особа повинна зареєструвати свою скриньку, адреса якої складається з чисел її ідентифікаційного номеру, далі йтиме традиційна @ та mail.gov.ua. Засвідчити своє бажання користуватися під час листування з судом саме цією електронною поштою особа має шляхом подання заяви та представлення ідентифікаційних документів. 

Щодо юридичних осіб, то тут все значно простіше. Адже законопроектом передбачається, що така поштова скринька є елементом реєстраційної справи кожного підприємства так само, як і його юридична адреса.  

Позитивним моментом листування з судом такою електронною поштою є те, що завжди можна отримати підтвердження факту отримання заявником чи позивачем листа, який, приміром, не буде потрапляти у спам чи не відомо кому надсилатися. 

Нові кадри

- Які зміни торкнуться формування суддівських кадрів?

- Після звільнення значної кількості суддів, яке ми все ще очікуємо від реалізації законів «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» і «Про очищення влади», питання про формування якісно нового складу суддівського корпусу набуває величезної ваги.

По-перше, добір на всі посади в судах має здійснюватися на основі прозорого конкурсу з ухваленням вмотивованих рішень за його результатами. По-друге, навіть чинна Конституція дозволяє усунути такі політичні органи як Президент та Верховна Рада від ухвалення рішень про переведення суддів з одного суду до іншого. 

Законопроектом пропонується створювати кваліфікаційні та дисциплінарні комісії при Раді суддів, яка сформована за новими правилами. Також у перспективі є такий задум об’єднати цей орган з Вищою радою судівництва, повноваження якої зараз виконує Вища рада юстиції, як того вимагають європейські стандарти. Але для цього потрібно внести відповідні зміни до Конституції України. 

Поки ж цього не сталося, при Раді суддів пропонується створити кваліфікаційні та дисциплінарні комісії за такою процедурою: з’їзд суддів затверджує списки кандидатів на ці посади від судового корпусу. Також до цих списків подаватимуть своїх претендентів громадські та професійні організації юристів. Після цього із запропонованих кандидатур реальні члени обиратимуться шляхом жеребкування. Термін їх роботи в кваліфікаційній та дисциплінарній комісії не перевищуватиме одного року. Такий механізм створює ефект непередбачуваності, що виключає будь-які прояви протекції чи кумівства в цій сфері. Вже не буде тієї протореної стежинки, яка простяглася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів часів Януковича.

Окрім цього, законопроектом пропонується створити комісії, які мають вирішувати питання допуску дисциплінарних скарг на суддів. Адже за висновками Венеціанської комісії, функції обвинувачення і розгляду справ повинні бути розмежованими. Тому ми передбачили створення комісії з попереднього вивчення скарг на суддів, більшість членів якої будуть представниками громадськості. 

Якщо провести аналогію, то подібні функції виконує сьогодні діюча при Вищій раді юстиції Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів, яка діє як колективний «обвинувач» стосовно судді. А в ролі «суду» щодо судді, залежно від рівня суду, де він працює, виступатимуть дисциплінарна комісія і Вища рада юстиції, які мають розглядати відповідні висновки щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, приймаючи рішення про відповідні санкції та стягнення. Їх перелік стане значно більшим за існуючий. 

- Як ви вважаєте, чи є шанси, що така судова реформа буде проведена в Україні найближчим часом?

Сподіваюся, що новообраний парламент, як і Президент, надасть пріоритетне значення цій реформі. 

Переконаний, що нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» зможе максимально підготувати судову систему до тієї моделі, яка має бути втілена через зміни до Конституції. Адже лише через конституційні зміни можна буде перейти до триланкової системи судів, відмовитися від призначення суддів політичними органами, створити справді незалежну Вищу раду судівництва для вирішення найважливіших питань в судовій системі. 

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Оставить комментарий
Видео дня
Новости
  • Последние
  • Читаемое
  • Комментируют
Календарь публикаций
«    Декабрь 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031